Україна - не Росія, Кравчук - не Кучма
Не проти Леоніда Макаровича Кравчука, навпаки, з повагою до першого Президента незалежної України. Маю честь бути знайомим…
Я ніколи до 31 липня 2014 року не пересікався з Леонідом Даниловичем Кучмою, тобто до першого засідання Тристоронньої контактної групи в резиденція Олександра Лукашенка «Дрозды», яка знаходиться на виїзді з Мінська в сторону міста Молодечно. Потім ще чотири спільні поїздки в столицю Білорусі, кілька засідань в режимі відео-конференції з київського майданчику ОБСЄ.
Бачив поведінку Леоніда Даниловича й уважно слухав його непоспішну мову за столом перемовин, під час кави-брейк і на умовних «перекурах». Була очевидною повага до цієї людини від уповноваженого РФ М. Зурабова, представниці ОБСЄ Х. Тельявіні, запрошених від ДНР/ЛНР О. Захарченка й І. Плотницького (згодом – Д. Пушиліна і В. Дейнеги). Й це при однозначній проукраїнській позиції Л. Кучми, яка іноді жорстко озвучувалась у напрямі російсько-донбаських візаві.
Так, мінські протоколи і «комплекси заходів» не виконуються й практично втратили перспективу щодо місцевих виборів на Донбасі, створення там народної міліції, окремих прокуратури і суду тощо. Але усі розуміють, що втрата даної платформи, особливо у разі різкого вихіду України з процесу – може нести непередбачувані наслідки.
Тому продовження перемовин на сьогодні потребує виваженості й обережності, а перехід на інші формати чи взагалі вихід із «Мінська» мають бути належним чином підготовлені й поетапно впроваджені з огляду на інтереси України.
Леонід Кравчук не буде сприйнятий переговорною групою на такому ж рівні, як Леонід Кучма. Він не зможе вписатись у вже відпрацьовані мінські формати дискусій і сприйняти сформовані там традиції спілкування.
Кравчук Л.М. – ідеолог, пропагандист і агітатор, спеціаліст організаційно-партійної роботи…
Кучма Л.Д. - інженер, провідний конструктор, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів, генеральний директор виробничого об’єднання, прем'єр-міністр України…
«Романтизм» у Мінську не пройде, там потрібен виключно прагматичний підхід. Як би Леонід Данилович не пішов на «третій строк»?!
