ЧИЇ ІНТЕРЕСИ ЛОБІЮЄ ОЛЬГА БУСЛАВЕЦЬ?

Вже минуло 100 днів роботи Ольги Буславець на посаді Міністра енергетики України. За цей час було почуто багато як добрих відгуків про її діяльність, так і звинувачень. Де ж правда - спробуймо розібратись.

Причини кризи в енергетиці

Перш, ніж аналізувати результати роботи керівниці Міністерства енергетики України, треба згадати в якому стані вона прийняла галузь. Сказати, що на початку весни цього року енергетика України була у кризі - не сказати нічого. Шалений фінансовий дисбаланс, генерування боргів усіма видами генерації (атомною та тепловою), зупинка вуглевидобувних підприємств (шахт) - це лише невелика частина кризових явищ, з якими довелося зіштовхнутися Ользі Буславець, коли вона переступила поріг міністерського кабінету на 5-му поверсі будівлі на Хрещатику, 30.

Ситуація ускладнювалась ще й тим, що попередні керівники Міністерства не займались вирішенням проблем, які насувались на українську енергетику. Тодішній міністр Оржель та його заступники просто самоусунулися від роботи, зайнявши позицію "нема проблеми, якщо ми її не бачимо". Ользі Анатоліївні довелось швидко збирати команду, яка здатна була вирішувати проблемні питання.

Основними причинами кризових явищ в енергетиці були: імпорт електроенергії з Росії та Білопусі; імпорт вугілля компанією "Центренерго" замість купівлі його на вітчизняних шахтах; постійні адміністративні втручання в ринок електричної енергії з боку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що призводили до збитків учасників ринку; спекуляційні схеми на ринку електроенергії - так звана "торгівля повітрям", що призводила до збитків НАЕК "Енергоатом", фінансовому дефіциту ДП "Гараннтований покупець", та, як наслідок - повне фінансове розбалансування енергосистеми.

Слід відмітити, що пік цих проблем припав якраз на той, час, коли Ольгу Буславець Кабмін призначив в.о. Міністра енергетики. То ж вона точно не була їх причиною. Але розбиратися довелося саме їй. І тут варто коротко зупинитися на кожній з причин.

Імпорт електроенергії з Росії та Білорусі

Всі ми пам’ятаємо сумнозвісну "восьму правку Геруса", яку він вніс у вересні минулого року, дозволивши вільний імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Електроенергія - це такий вид товару, виробництво якого в певний момент часу дорівнює його споживанню. Отже, якщо в енергосистему потрапляє електроенергія, вироблена не українськими електростанціями - то на такий же об’єм виробництва нашій генерації доводилось зупинитися. Тільки за 3 місяці 2019-го року та 5 місяців 2020-го імпорт з РФ та Білорусі склав 1 343,2 млн кВт*год, що еквіваленто 20% місячного виробітку усіх українських АЕС або 2 місяцям роботи усіх українських ГЕС. Тобто, ми взяли і на тиждень відключили усі атомні енергоблоки!!!

Що б не говорив голова Комітету з питань енергетики та ЖКГ Верховної Ради України Андрій Герус про диверсифікацію джерел постачання електроенергії, збільшення конкуренції на ринку тощо, але кожна гривня, сплачена в Росію чи Білорусь за електроенергію, коштує українській енергосистемі та бюджету цілих 4 гривні. Це і зменшення виробітку електроенергії на вітчизняних електростанціях при сталих витратах на їх експлуатацію, і простій українських шахт, і відсутність збуту вугілля, видобутого на них. Афера під назвою "імпорт електроенергії з Росії та Білорусі" в кінцевому підсумку коштуватиме мільярди гривень, які сплатять українські споживачі та платники податків.

Схеми "Центренерго"

Влітку 2019-го року на державній компанії ПАТ "Центренерго", що експлуатує 3 теплові електростанції (Трипільську ТЕС в Київській області, Зміївська ТЕС в Харківській області та Вуглегірська ТЕС в Донецькій області) та виробляє близько 8% усієї електроенергії (18% електроенергії, виробленої тепловою генерацією) раптом змінюють менеджмент. Дуже швидко компанія, що мала сотні мільйонів прибутку, отримала збиток більше, ніж мільярд гривень.

Менеджмент, який відомий олігарх з трьома громадянствами Ігор Коломойський назвав "понятним" змінив політику закупівлі палива для виробництва електроенергії на ТЕС підприємства. Було припинено придбання вугілля на українських шахтах "Краснолиманська" та "Добропіллявугілля", а замість цього почали завозити його з Росії. При чому походження вугілля було досить сумнівне - існує ймовірність того, що було завезено вугілля, видобуте на непідконтрольних територіях ОРДЛО. Таким чином державна компанія по суті фінансує сепаратистів, що ведуть війну на Сході України проти Української армії.

Пізніше ПАТ "Центренерго" стало закуповувати газ, мотивуючи це тим, що виробництво електроенергії шляхом його спалювання дешевше, ніж на вугіллі. Але жодних економічних розрахунків представлено не було. Сам же газ купувався через посередника (так само, як і вугілля), що входить до орбіти, близької вищевказаному олігарха.

Завершувалась схема на ПАТ "Центренерго" продажом електроенергії на підприємства, що знову ж таки входять до сфери інтересів того ж олігарха за ціною значно нижчою собівартості її виробництва. Всі ці схеми давно описані в журналістських розслідуваннях, і вдаватися в подробиці нема жодного сенсу. Слід відмітити лише ті проблеми, які вони породили - дефіцит коштів у вугільній галузі та енергосистемі, простій тисяч шахтарів і десятків шахт, заборгованість ПАТ "Центренерго" перед шахтарями.

"Торгівля повітрям" на ринку електроенергії

Схема "торгівлі повітрям" виглядала приблизно так. Умовний постачальник електроенергії Х виходив на сегмент ринку електроенергії "ринок на добу наперед" (РДН) з пропозицією продажу великого об’єму електроенергії за значно заниженою ціною. Таких постачальників було декілька. Внаслідок такої "пропозиції" створювався профіцит електроенергії на РДН і частина об’ємів мала бути розвантажена (просто кажучи відключена). Диспетчер оператора системи передачі (НЕК "Укренерго") дає почергово команди на відключення. Спочатку це теплова генерація, далі - атомна. Теплова генерація за розвантаження отримує кошти, атомна в силу технічної неможливості розвантажуватись переходить на інший сегмент - балансуючий ринок (БР), де має продати свою електроенергію значно дешевше, ніж на РДН.

Тим часом, торги на РДН закриваються за середньозваженою ціною, яка значно вище "пропозиції" торговців повітрям, та вище, ніж ціна на БР. У торговців повітрям с електроенергії немає - тому для продажу її споживачам, які купили вони купують електроенергію на... балансуючому ринку у того ж НАЕК "Енергоатом" і тут же перепродають її споживачу, заробляючи маржу.

За оцінками аналітиків така схема приносила торговцям повітрям сотні мільйонів гривень прибутку щодня (!!!). Це ті гроші, які втрачала теплова та атомна генерація.

Енергетичний баланс

Першим кроком, який зробила Ольга Буславець на посаді Міністра був перегляд енергетичного балансу. Причиною його перегляду було те, що існуючий не відповідав реальному стану справ в енергетиці, те, що значно впало споживання електроенергії в країні через спад промислового виробництва та те, що змінилась структура споживання електроенергії через запровадження карантину (частка споживання населенням зросла з 28% до 42%). В той же час на складах вуглевидобувних та збагачувальних підприємств накопичилась значна кількість вугілля, яке потрібно було спалювати на вітчизняних ТЕС.

В квітні був прийнятий новий прогнозний енергетичний баланс, метою якого було збалансувати всю генерацію в країні. Відразу проти Ольги Буславець була розпочата інформаційна війна, про яку буде сказано нижче. Тут слід відміти декілька аспектів.

По-перше, електроенергія -це не картопля, яку коли завгодно можна набрати з мішка. Тому теза про зменшення виробництва "дешевої" атомної електроенергії не відповідає дійсності. НАЕК "Енергоатом" продовжив виробляти рівно стільки електроенергії, скільки він міг виробляти в силу свої технологічних особливостей роботи атомних енергоблоків, основним обмеженням яких є відсутність маневреності (можливості оперативної зміни потужності протягом короткого відрізку часу - декількох хвлин). Це підтверджується тим, що надалі НАЕК "Енергоатом", як і раніше, виробляв близько 50% усієї електроенергії, виробленої в країні.

По-друге, теза про те, що відбувся перекос енергетичного балансу на користь "зеленої" генерації також не має під собою жодних підстав. Ще у 2010-му році були прийняті умови та тарифи, за якими купувалась електроенергія, вироблена на електростанціях, що працюють на відновлювальних джерелах енергії - ВДЕ (сонячні, вітрові, біогазові та малі і мікрогідроелектростанції). Основною умовою, закріпленою Законом України є гарантований викуп усієї виробленої електроенергії або ж оплата її в разі відключення ВДЕ електростанцій від енергосистеми. Тобто, навіть якби всю "зелену" електроенергію виключили з енергетичного балансу - все одно довелося б сплачувати за неї.

Зниження "зелених" тарифів

Те, що енергосистема не в змозі більше сплачувати "зелені" тарифи в повному обсязі, було зрозуміло ще восени минулого року. Проте ні тодішній Міністр Олексій Оржель, ні народні депутати на чолі з головою профільного комітету Андрієм Герусом, не зробили нічого для того, що покращити фінансовий стан енергосистеми. Навіть навпаки - цими людьби була заблокована медіація (перемовини) з інвесторами, які вклали кошти в "зелену" енергетику, яка розпочалась в жовтні минулого року. Країна стояла на порозі міжнародних судових позовів, які за оцінкою аналітиків Центру Разумкова, коштували б українському бюджету 250 млрд грн. Це був би дефолт.

Прийшовши на посаду Міністра, Ольга Буславець відновила перемовини з інвесторами, які доволі швидко втілилися у Меморандум. Згодом Меморандум став основою урядового законопроекту 3658, який нещодавно, попри шалений супротив певної групи народних депутатів, став законом. Завдяки цьому закону, Україні не загрожують міжнародні суди, а українські споживачі заощаджуватимуть 6-7 млрд грн щороку або 2 млрд євро до 2030 року.

Виведення НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" на ринок двосторонніх договорів

Не зважаючи на звинувачення в бік Ольги Буславець в тому, що її рішення призводять до погіршення фінансового стану НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", практика показує зворотнє. Саме за її ініціативи були розроблені зміни до урядових постанов, які дозволили відчизняній енергогенеруючій компанії вийти на ринок двосторонніх договорів і продати свою електроенергію кінцевому споживачу на спецсесіях. Завдяки такій можливості, 25 червня цього року, НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" продав 1,325 млн МВт*год електроенергії за 1 064,50 грн за 1 МВт*год. Це дасть змогу отримати 1,4 млрд грн живими грошима, з яких 620 млн додатково, якщо порівнювати з ціною, за якою відпускається електроенергія за так званими "спеціальними обов’язками".

Крім того, в урядовому законопроекті 3658, який вже став законом передбачено збільшення частки продажу електроенергії на ринку двосторонніх договорів з 5% до 10%. А це ще додаткові кошти, які зможе заробити вітчизняна генерація.

Чи мають підстави звинувачення в бік Ольги Буславець

Основними звинуваченнями, що лунають в бік в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець, є руйнування НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", а також лобіювання та зв’язки з енергетичним холдингом ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Щодо НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" вище було описано, що насправді рішення Міністерства направлені на фінансове оздоровлення компанії. Історії ж криптовалютами, лобіювання інтересів сина чи гальмування погодження статуту НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" абсолютно нікчемні як з юридичної точки зору так і з інформаційною. Звинувачення ж у зв’язках з ДТЕК нагадують старий анекдот, де старому єврею, у якого два сини, доводиться виправдовується, що його дочка не повія.

Хто проти Буславець

З перших днів появи Ольги Буславець в якості ймовірного кандидата на посаду Міністра енергетики України, з’явилась певна група, яка чинила супротив спочатку її призначення, а згодом - її рішенням. До цієїю групи увійшли народні депутати Андрій Герус, Сергій Нагорняк, Андрій Жупанин та інші. Для дискредитації Ольги Аналоліївни використовувались інформаційні атаки з використанням блогерів з десятками тисяч підписників та телеведучих, а також деякі ЗМІ. Цілком ймовірно, що ця група обслуговує інтереси фінансово-промислової групи, яка лобіює власні інтереси, що суперечать національним інтересам України та позиції Міністерства енергетики.

При цьому інформаційні атаки на Ольгу Буславець здійснюються хвилями. Люди, що розуміються на медіа, знають, що таке відбувається лище за чиїмось замовленням і за великі гроші. Метою такої дискредитації було створити токсичний її образ, щоб потім переконати Прем’єр-міністра та Президента усунути її з посади Міністра.

Прикметно, що думку таких псевдоекспертів не розділяють ті, хто реально знаються в енергетиці. Запитайте профі галузі. Всі як один скажуть, що рішення Ольги Буславець - це не забаганки, а вимоги сьогодення. Для них не потрібно доводити очевидні речі, і пояснювати чому імпорт електроенергії на тлі профіциту - це збиток національних генерацій або чому на тлі скорочення споживання електроенергії треба скорочувати виробництво, або чому шахти мають працювати, а не мітингувати. Саме тому в "чорних" матеріалах проти Ольги Буславець ви не знайдете експертної думки, лише голий популізм політиків, політологів або новоявлених псевдоекспертів.

Висновки

Не зважаючи на бажання певних груп впливу дискредитувати Ольггу Буславець, протягом своїх перших 100 днів роботи на посаді Міністра енергетики України, їй вдалося вирішити значну кількість проблем, внаслідок чого енергетична галузь почала виходити з кризи. Політична фігура Ольги Анатоліївни тим часом стає все більш вагомішою, а її авторитет серед політиків, перших осіб держави та енергетиків міцнішає. Що дасть їй змогу далі реформувати енергетичну галузь.