Сірий Клин: українські колонії на сибірсько-казахському прикордонні

Сірий Клин. Степи і лісостепи Південного Сибіру та Північного Казахстану, що з 1870х активно освоювалися українцями. За переписом 1926 на території від Оренбурга на Заході до Семипалатинська на Сході (смуга завширшки 150-500 км та завдовжки у 2000 км,  загальною площею 460 тис. кв.км) проживав майже мільйон українців. У 44 адміністративних одиницях з 81 вони становили етнічну більшість, а загалом на цій території українців нараховувалося 40,4% від всього населення, при тому, що казахів було 27%, а росіян – 22%. 

Однак після сталінського терору 1930х, цілеспрямованої русифікації слов’янських поселенців, а також прямої фальсифікації статистичних даних, офіційна кількість українців Сірого Клину суттєво знизилася. Потім додалася ще й політика казахстанізації у 1990х. 

Нині етнічна ситуація тут вкрай складна. Говорити про можливість утворення там української держави звісно не можна, втім у зазначених районах РФ та Казахстану і сьогодні можна почути ідеї творення на територіях Сірого Клину окремої держави чи принаймні адміністративної одиниці. І РФ, і Казахстан ці ідеї всіляко поборюють. Втім, саме з Сірого Клина походять батьки сибірського самостійника «Ратибора», який героїчно загинув у 2015 під Широкиним, командуючи азовською чотою. 

На фото - прапор Сірого Клину.