Сліпі поводирі реформ або як узаконити корупцію

Напередодні Дня будівельника в добрих радянських традиціях влада організувала зустріч з представниками галузі: головні законодавці змін та «обрані» представники будівельної сфери обговорили хід реформування системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Який же насправді подарунок зроблено для будівельного бізнесу, інвесторів та пересічних громадян до цього професійного свята?

Після перегляду заходу пригадуються рядки з байки Крилова «За что же, не боясь греха, Кукушка хвалит Петуха? За то, что хвалит он Кукушку». У нашому випадку: самі собі придумали реформу, самі себе похвалили, хоча всім очевидно, що реформа не «літає».

Перше, що кидається в очі, це склад учасників зустрічі. На захід не було запрошено жодного незалежного експерта, жодного фахівця чи девелопера, який міг би витягнути присутніх із «теплої ванни ілюзій». Там вони і перебували й обдаровували один одного подяками.

Прем’єр-міністр дякував представникам будівельної галузі за те, що дають роботу людям, продовжують будувати, тримають рівень економіки, працює мультиплікатор тощо. Дуже сподобалася фраза прем’єра: «Все, що можна було зробити спільно з вами, спільно з Комітетом, ми зробили».

Абсолютно погоджуюсь, адже на даний момент:

- зупинено контроль за будівництвом, що вже призвело до катастрофічних наслідків;

-  скасовано ліцензування без запровадження перехідного періоду, що в умовах економічної кризи додатково вдарило по бізнесу, бо неможливо створити будівельну компанію, нові робочі місця, працювати та сплачувати податки;

-  повернуто в Держархбудінспекцію (ДАБІ) стару корупційну схему «5$ за квадратний метр».

Та і цифри говорять самі за себе, у порівнянні з 2019 роком:

- індекс будівельної продукції впав на 5,5%;

- обсяг виконаних будівельних робіт демонструє спад на 4,6%;

- рівень видачі документів дозвільного характеру скоротився вдвічі.

Тож бізнес не розвивається, а виживає. Щоб довести країну до того, що три тисячі об’єктів потребують ухвалення окремих законодавчих рішень, треба мати справжній реформаторський «талант». А скільки ще їх з’явиться після відновлення контролю в будівництві?

Для розуміння суті пропонованих законодавчих змін важливо знати, хто їхній автор, для цього повернімося у недалеке минуле.

 Пригадаймо нараду в колишнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука у січні 2020 року, коли забудовники поскаржилися главі Уряду на Олександра Сергієнка (начальника Управління дозвільних процедур ДАБІ 2012 – початок 2015 років), який раптово з’явився в ДАБІ на посаді радника голови зі своїми «старими схемами». Тоді учасники зустрічі повідомили про повернення схем «5$ за квадратний метр». У результаті Сергієнка було звільнено з посади радника.

Втім з новими керівниками-«аватарами» ДАБІ, Держсервісбуду та Державної інспекції містобудування (ДІМ) ця схема запрацювала з березня 2020 року з ще більшим розмахом, а Олександр Сергієнко старанно працює помічником-консультантом на громадських засадах Голови профільного Комітету ВР Андрія Клочка. Тобто повним ходом ініціює нові корупційні схеми через законодавчі ініціативи.

Що написано в головних законопроєктах від 16.07.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування № 3875 і «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» № 3876 та альтернативних від 24.07.2020 № 3875-1 № 3876-1?

Автори змін хочуть повернути схеми 2011-2016 років, коли діяв декларативний принцип на будівництво, ініціаторами яких вони тоді й були, адже об’єкти класу наслідків СС2 та СС3, до яких належать об’єкти підвищеної небезпеки, житлові комплекси, торговельні центри тощо будуть зводитись без перевірки проєктної документації, що обов’язково призведе до збільшення проблемних будівництв.

Сертифікація виконробів, переважна більшість яких немає вищої освіти, позбавить роботи значну кількість людей.

Надмірна кримінальна відповідальність призведе до нового, масштабнішого кола корупції та створення нових важелів тиску на бізнес.

Принцип альтернативності отримання адміністративної послуги та вибору органу, що буде контролювати будівництво, нівелює децентралізацію повноважень та їх передачу виконавчим органам сільських, селищних та міських рад.

Більше того, ДІМ з її інструментом нагляду за діяльністю відповідних органів місцевого самоврядування фактично змусить відмовитись від виконання делегованих повноважень та зобов’яже забудовників подавати документи до Держсервісбуду та обирати органом контролю зазначену інспекцію, адже формальні керівники цих органів виконують вказівки «одного центру прийняття рішень».

Чи поцікавились ідеологи реформ позицією Асоціації міст України? Шановні мери, хіба ви цього очікували?

Але повернімося до зустрічі наших «реформаторів». М’яко кажучи, здивували слова голови профільного Комітету ВР Андрія Клочка про те, що «реформу реально завершити в історично рекордні терміни». У найкращому випадку, законопроєкти проголосують у вересні-жовтні, додайте до цього ще підготовку підзаконних нормативно-правових актів, тобто реформа, яку можна було б впровадити за три-чотири місяці, буде тривати рік!

Ще більше здивували слова Прем’єр-міністра про супротив реформ з боку ДАБІ. Виникає питання: невже перші особи держави не можуть навести лад в одному органі державної влади? Чи вони заважають самі собі? Бо хто сьогодні може заважати, коли все в їх руках?

Звісно, людський фактор вагомий, але хто заважає змінити тимчасового очільника ДАБІ, провести співбесіди з можливими кандидатами на цю посаду, поставити чіткі завдання та контролювати їх виконання?

Слова голови ДІМ Юрія Васильченка про переваги реформи та «будівельних шерифів» навіть не хочеться коментувати. Після його численних публікацій щодо вивчення іноземного досвіду виглядає, що «Остапа понесло».

Запис зустрічі уривається після надання слова явно зацікавленому у таких змінах забудовнику.

Виступ небагатьох присутніх вагомих гравців будівельного ринку не показано, вочевидь побоюючись можливої обґрунтованої критики.

Після аналізу меседжів цієї зустрічі стає ще більш очевидним, яка катастрофа назріває на будівельному ринку та куди горе-реформатори ведуть будівельну галузь.

У зв’язку з цим пригадалася відома притча про сліпих Пітера Брейгеля Старшого та Біблійні рядки: «Це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму»!

Сліпі реформатори ведуть країну в нову прірву, а суспільство, на жаль, вірить у благі наміри тіньових кураторів корупційних схем.