Брак розуму чи кадровий голод?

Кадри вирішують все. Здається, ця проста істина недосяжна для тимчасового очільника Держархбудінспекції (ДАБІ) Богдана Федоренка та новоспеченого керівника Державної інспекції містобудування (ДІМ) Юрія Васильченка.

З середини лютого 2020 року я фактично не працював, а у травні звільнився, проте й досі переймаюсь станом справ мого колишнього дружнього колективу юристів.

Після початку реформ та призначення нових псеводоочільників, що виконують будь-які вказівки своїх тіньових босів та змушують це робити підлеглих, деякі керівники підрозділів Департаменту нормативно-правового забезпечення ДАБІ знайшли іншу роботу, а спеціалісти, здебільшого, продовжували працювати.

Однак, як кажуть, хочеш перевірити людину – дай їй владу.

Дійсно, отримавши владу, деякі люди втрачають зв'язок із реальністю, не розуміючи її тимчасовість та абсолютну формальність, як у даному випадку.

Сам факт набуття влади та можливість керувати іншими викликає зверхнє ставлення до своїх колег.

Така ситуація досить небезпечна в будь-якому колективі, адже працівники знаходяться під постійних страхом звільнення в рамках ліквідації, психологічним тиском, а головне, ніщо так не вбиває мотивацію працювати, як зверхнє ставлення керівництва.

Я б це назвав «синдромом надутих щік».

Цей вираз добре характеризує Юрія Васильченка та Богдана Федоренка.

Один, як кажуть, прибулець від науки, інший – просто сліпий виконавець.

Їх пов’язує різкий зліт від начальника відділу та заступника начальника відділу до очільника центрального органу виконавчої влади та спільні тіньові куратори ДАБІ, які й зробили їх керівниками-«аватарами».

12 серпня я інформував про результати судового засідання за позовом ГО «Мінбуд» до Кабінету Міністрів України про скасування постанов щодо ліквідації ДАБІ та оптимізації органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, на яке я хотів потрапити, однак не зміг через велику кількість представників сторін та карантинні обмеження.

На цьому засіданні була моя колишня підлегла юристка, яка представляла у цій судовій справі інтереси ДАБІ.

Звісно, що після засідання ми декілька хвилин поговорили про те, як пройшло слухання, адже це відкрите засідання, як у кого справи, що нового, згадали минуле і т.д.

Однак завдяки «добрим» людям це стало відомо керівникам-«аватарам». Все б нічого, але такої неадекватної реакції від них ніхто не очікував.

Юристку звинуватили у «зливі» цієї та всіх інших судових справ, виконанні моїх таємних вказівок та в інших смертних гріхах. Наказали звітувати про всі судові справи за її участі, підняли всі контрольні доручення, що вона виконувала, та врешті хотіли порушити дисциплінарне провадження і звільнити за статтею. Лише завдяки спільним вмовлянням колективу її звільнили 13.08.2020 у зв’язку із ліквідацією.

А щоб іншим не кортіло вітатись зі мною, звільнили ще двох юристів.

17 серпня 2020 року звільнився начальник одного з відділів.

Вочевидь, мої статті – неабиякий подразник для цієї корупційної шантрапи, якщо вони вдаються до таких цинічних дій.

У такому разі готовий приїхати привітатись з Юрієм Васильченком та Богданом Федоренком, сподіваюсь, після цього їх теж звільнять.

Спочатку псевдокерівники саме ВМОВЛЯЮТЬ небагатьох фахівців, в тому числі, й юристів, щоб залишились, не йти з ДАБІ або перейти в ДІМ, а потім бездумно, раптово звільняють.

Я вже наголошував, ліквідація ДАБІ – це можливість звільнити всіх неугодних. Проте такі звільнення не тільки аморальні, але й цілком передчасні, адже ДАБІ й далі виконує свої повноваження, суди тривають і туди повинні ходити юристи.

Тож не дивуйтесь, коли представники ДАБІ «зливають» судові справи, не ходять на засідання, про що нещодавно писали у ЗМІ.

 http://nashigroshi.org/2020/08/12/oask-vidnovyv-dozvil-na-zabudovu-cherez-iaku-babak-zvil-nyly-z-minrehionu/

(представники ДАБІ відзиву на цей позов не надали, в суд не з’явилися. Суд зауважив, що це може бути кваліфіковано як визнання позову).

Так само Богдан Федоренко за вказівкою кураторів зіллє 100 мільйонів, про що я теж неодноразово писав.

Цікаво, яким чином Юрій Васильченко збирається «збудувати» ДІМ, з чого буде його «основа»?

Яка нормальна людина піде працювати до керівника, який не викликає найменшої поваги в колективі та бачить не далі свого носа?

Кого наберуть у керівники міжрегіональних територіальних органів ДІМ?

Недореформа ДАБІ, недокерівники, напівзаходи – все це залишить лише шрами на тілі будівельної галузі та економіки держави.