Українська перемога на Кавказі

Бій під Шромою 14-19.VІІ.1993 мав стратегічне значення. Хто володів цим селищем, той контролював всі розв’язки навколо абхазької столиці і мав можливість прямого артобстрілу міста. Значення Шроми для Сухумі було приблизно аналогічне значенню Широкиного для Маріуполя. УНСОвці відіграли ключову роль у захопленні селища, піднявшись по майже вертикальній кам’яній стіні й заскочивши противника з того боку, звідки нападу ніхто не чекав.
Втім, тримати селище українсько-грузинським силам довго не вдалося. Під час четвертої хвилі російсько-абхазького наступу після четвертої ж артпідготовки «аргонавти» змушені були відступити. Підрозділ, що налічував до 50 стрільців поніс важкі втрати: 2 загиблих (стрілець Леонід Ткачук-Цвях і гранатометник Сергій Обух-Діброва), 8 тяжко поранених (в т.ч. командир «Арго» сотник Валерій Бобрович-Устим).
На фото – стрільці УНСО після бою під Шромою, крайній ліворуч (із штик-ножем у зубах) ймовірно Ігор Мазур (Тополя). Абхазія, літо 1993.
Більше в моєму особистому телеграм-каналі: https://t.me/NKruk