Небезпека проксі-формувань Росії: від України до Білорусі

Сьогодні у статті на "Радіо Свобода" прочитав, що фіксуються нові факти перекидання бойовиків з ОРДЛО у Білорусь через неконтрольовані ділянки кордону. Це цілком корелюється з нашими даними. Більш того, ще 2 роки тому у аналітичному звіті InformNapalm, який був представлений на Парламентській Асамблеї НАТО, ми наголошували щодо російських проксі-формувань та гібридних армій:

"Практика використання ПВК ("приватні військові компанії") для маскування повноцінної регулярної армії цілком відповідає радянській класичній воєнній тактиці. Вона дає керівникам Росії ідеальну основу для того, щоб спотворювати істинний порядок підпорядкування цих сил і уникати відповідальності за злочини проти миру та інші міжнародні злочини. Розігруючи карту "недержавних формувань", Путін сподівається захопити якомога більше ресурсів, перш ніж ООН, інші міжнародні організації та світова спільнота зможуть згенерувати ефективну відповідь.

Неоднозначність статусу ПВК в Росії не має нікого вводити в оману. Незалежно від їхнього офіційного правового статусу, російські ПВК:

- зростають кількісно та якісно;

- швидко розширюють географію своїх операцій;

- нарощують свій вплив у регіонах експансії;

- збільшують бюджети і отримують більше фінансування з прихованих урядових і неурядових джерел.

Простіше кажучи, окупаційна армія Росії збільшується і продовжує завойовувати нові території..."

У висновках цього звіту також прописані способи протидії гібридним арміям, які на нашу думку, було б доречно реалізовувати на рівні світового співтовариства:

По-перше, є нагальна потреба створити міжнародний орган, який встановить єдині правила і забезпечить суворий контроль за діяльністю ПВК. Всі ПВК у світі мають отримати спеціальну ліцензію і періодично проходити через перевірки і вимогливий процес продовження ліцензії. ПВК, які не матимуть таких ліцензій, слід розглядати як незаконних комбатантів.

По-друге, було б розумно дати чітке визначення ПВК у міжнародному праві, зокрема в Римському статуті. Нині багато незаконних комбатантів уникають справедливого покарання за свої дії, бо видають себе або за цивільних осіб, або за іноземних бійців-добровольців, які не отримують жодних грошових компенсацій.

По-третє, всі країни мусять стати на жорстку позицію проти найманства. Конвенцію ООН про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців ратифікувало тільки 35 країн, і вона великою мірою непридатна для протидії новим викликам. У більшості випадків в національному законодавстві окремих країн також немає ефективних механізмів притягнення найманців до відповідальності за їхні злочини.

По-четверте, світ мусить об'єднати зусилля, щоб припинити цей аморальний і цинічний бізнес. Вбивство людей за гроші мусить тягнути за собою наслідки такої сили, які б відбили всіляке бажання брати участь у кривавих місіях у переважної більшості найманців. Найманці та їхні сім'ї не мають отримувати жодних вигод від війни. Найманців слід притягувати до відповідальності на міжнародному рівні; всі активи, які вони отримують в результаті участі у війнах, мусять конфісковуватися в судовому порядку. Міграційні служби мають приділяти пильну увагу найманцям, які можуть намагатися ховатися від кримінального переслідування за кордоном.

По-п'яте, вільний світ має посилити економічний тиск на Росію, Іран та інші країни, які ведуть гібридні війни з використанням ПВК та інших воєнізованих організацій. Вони прагнуть панування, але з єдиною метою — зберегти та зміцнити свої застарілі, глибоко корумповані та неефективні режими. Саме стійкість цих режимів мусить стати ціллю для спрямованих ударів всієї міжнародної спільноти. Відносно невеликі втрати, які несуть ці режими зараз, мусять стати для них непідйомними.

***

Але віз і нині там, замість того, щоб виробити ефективні механізми боротьби з такою тактикою Кремля, світ реагує лише на наслідки цих процесів, тож агресія РФ продовжує розширювати свою географію.

InformNapalm