ПОТРІБЕН НОВИЙ ПЛАН ДЛЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Financial Times, 30 серпня 2020 року

Громадянське піднесення в Білорусі викликало почуття солідарності по всьому світу. Але в практичному сенсі найбільше, що зараз треба, - це нова комплексна стратегія Заходу для європейського Сходу - тих європейських націй, які незахищені членством в ЄС і НАТО.

Сьогодні у ставленні до Сходу Європи Захід застосовує формулу дотримання певної «соціальної дистанції», і нема різниці, яку вишукану політичну назву цій дистанції дають – чи то «угода про асоціацію з ЄС», чи «східне партнерство».

Східна Європа - це дуже великий регіон, чия дальня межа сягає Кавказу. Із кінця 1980-х тут розвивається кілька надзвичайних процесів: відродження національної ідентичності, що долає постколоніальний спадок, усвідомлення громадянських свобод і створення інституцій для їхньої реалізації, пошук прогресивних моделей економічного розвитку і безпекового захисту.

На відміну від Заходу, Росія має цілісне бачення нашого регіону та його важливості. І в Молдові, і в Україні, та Білорусі Москва намагається встановити ефективний контроль і створити нові плацдарми для розширення свого впливу на Захід. Саме так президент Путін бачить шлях до відродження нового Радянського Союзу, якого він так прагне.

Не існує чарівних засобів, які могли б належно розв’язати «російську проблему». Проте, як реаліст, я вірю в послідовність практичних кроків, які слід зробити. Насамперед потрібна політична воля їх втілити. Останні події в Білорусі й велика небезпека, що Білорусь опиниться під російським впливом на невизначений період часу, вимагають дій від Заходу та України. Час діяти, а не вагатися.

Насамперед закликаю Європейський Союз поставитися до громадянського піднесення в Білорусі як до невід’ємної частини європейських процесів та європейської перспективи. Це загалом вимагає перегляду Європейським Союзом ставлення до нашого регіону. Не дивіться на ваших найближчих європейських сусідів з позиції доброзичливого, але екзотичного східного партнерства. Замініть підхід «витягнутої руки» простягнутою рукою.

На практиці це означає дати Білорусі, Грузії, Молдові та Україні ясний сигнал про досяжність мети вступу до ЄС і НАТО та, за умови виконання чітких планів дій, -  її реалістичність.

Складовою цих процесів має стати відмова Західної Європи від будь-яких ілюзій про можливість перезавантаження відносин з Росією. Таке оновлення неможливе, доки Росією управлятиме авторитарний і корумпований режим Путіна. Замість дипломатичних спроб перезавантажити відносини з Росією, більш важливою та нагальною є потреба посилити тиск і перезавантажити процес мирного врегулювання всіх збройних конфліктів, розгорнутих Москвою в нашому регіоні.

Стосовно України, то слід відмовитися від ілюзії, начебто можна досягти миру на Донбасі, доки Крим залишається під російською окупацією. Ці питання не можуть залишатися розмежовані. У питанні Донбасу Кремль націлений на виснаження України та Заходу, пропонуючи незначні тактичні поступки та розраховуючи на поступливість Києва. Без звільнення Криму не буде звільнено території Донецької і Луганської областей. Саме такою є ця послідовність, а не навпаки.

Нового комплексного підходу потребують процеси мирного врегулювання в Грузії та Молдові. Закликаю офіційний Київ та західних партнерів ініціювати проведення зустрічі високого рівня для формування нового підходу до вирішення «заморожених конфліктів» в нашому регіоні.

Щодо економіки та бізнесу, наш регіон потребує інвестицій та фінансової підтримки від західних партнерів, своєрідного «інвестиційного втручання». Держави нашого регіону мають бути запрошені до членства в таких групах країн ЄС, як Ініціатива «Трьох морів», та інших інфраструктурних ініціативах. Потрібно створити регіональний фонд для протидії антизахідній пропаганді та для захисту свободи слова.

І, врешті, для нашого регіону необхідна солідарна підтримка з боку США та ЄС. Закликаю наших партнерів створити спільну місію високого рівня на захист свободи і демократії у Східній Європі. Головною метою такої місії має бути створення єдиного бачення, як продовжити процес історичного об’єднання Європи, її звільнення від загроз авторитаризму, зовнішньої агресії та зневаги до свободи людини і націй.

Нам потрібен новий план для Східної Європи. Його поява – в інтересах Східної Європи та загалом усього Заходу, який прагне стабільності у такому непевному світі.

Арсеній Яценюк, Прем’єр-міністр України у 2014-16 роках, Голова Київського Безпекового форуму