Про князівські бороди і руїни Херсонеса на гривні

Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов попрохав НБУ прибрати бороди у князів на купюрах в 1 і 2 грн. Окрім того, підкреслив він, з появою борід з 1 гривні на зворті зникло зображення Севастополя (точніше руїн Херсонеса).

Дійсно, є версія, що Володимиру і Ярославу на оновлених купюрах у той час, коли НБУ очолював Сергій Тігіпко, домалювали бороди, щоб додати схожості з московськими царями (Володимиру ще й московську шапку одягнули замісь діадеми у візантійському стилі), адже київські князі щонайменше до ХІІ століття вірогідно борід не носили (принаймні, не такі довгі й густі, як їх часто забражали у пізніші століття). Володимир - з упевненістю на 99,99%. За іншою, менш змовницькою версією, це було зроблено підсвідомо, оскільки у православній традиції святих і князів зображають з бородами (при тому, до прикладу, на станції метро "Золоті Ворота" і на італійських мозаїках, князь таки зображений без бороди).

Достаменно ми не можемо реконструювати на 100% зовнішність Володимира та Ярослава, суперечки про це ще ведуться. Найсильнішим аргументом проти борід є зображення князів на монетах та печатках. Звісно, заявляти про повну відсутність борід на Русі ніхто не візьметься. Однак у випадку з князями справа наразі виглядає більше однозначною - якщо вони й носили бороди, то коротко стрижені, як на нещодавно презентованій печатці Ярослава з приватної колекції Шереметьєва:

Паперові купюри НБУ поступово замінює металевими грішми, але й на них обидва з бородами, щоправда, з коротшими, ніж були на банкнотах, і Володимир лишається у "мономахівській" шапці.

Севастополя ж на монетах, як і на банкнотах, немає. Боністи й історики впевнені, що у 2004 році його прибрали з гривні через політичні мотиви - на догоду Росії, яка хотіла зафіксувати Севастополь містом своєї військової слави. (До речі, на російському рублі номіналом 200 зображено Севастополь, у тому числі, руїни Херсонеса - ця банкнота була випущена у 2017 році).

Як привід для зміни Херсонеса у 2004 використали те, що на грошах не можна зображати руїни. Однак я переконана, що якщо у якійсь формі прагнутимуть повернути на українську гривню Херсонес, то не варто знову малювати руйнування, якими б романтичними і символічними вони не видавалися. Чудовим рішенням було би зображення реконструкції давнього Корсуня (Херсонеса) - за тим зразком, як сьогодні на 1 грн бачимо реконструкцію середньовічного Києва (Міста Володимира), якого вже не існує.

До слова - перші купюри із залишками Херсонесу я вважаю одними з найкрасивіших і технічно досконалих. Однак гроші - це певна символіка і культурний код. На них має бути концентрація символів достатку, щедрості, прагматики і розсудливості. Тож руїнам не місце на фінансовій візуалізації. Так само як і будь-яким ознакам бідності. Наприклад сліпому кобзарю з поводирем, які були зображені на звороті банктони у 100 гривень, випущеної у тому ж поколінні грошей, на яких вперше з'явилися князі з бородами. Незважаючи на потужну кобзарську традицію і її значення для нашої історії, усі ми читали Шевченка, і знаємо, що означає сліпий кобзар із хлопчиком-сиротою. У контексті творчості Тараса Григоровича це "сіромахи", як він їх сам назвав,  - тобто нещасні й бідні люди. Добре, кобзаря і хлопчика вже замінили на зображення Київського університету.

Якщо ж кортить передати дніпрові кручі і шалену енергетику від поезії Шевченка, то як варіант - зображаймо козацькі чайки Гамалії чи пам'ятник Шевченку, що височіє над рікою.