Росія спрагла за українським морем

Нинішня українська влада ледь намагається вирішувати тільки сьогоднішні проблеми, абсолютно не будуючи планів на завтра. Тому за них це робить наш ворог – РФ. Ми давно вважаємо себе глибоко континентальною державою, не враховуючи той факт, що Чорне море могло б зробити нас сильною морською державою.

Є припущення, що найближчим часом агресор може здійснити наступ з боку моря. Нашого Чорного моря.

Експерти давно наголошують на тому, що Україна не достатньо готова до нового військового наступу на південні регіони України. На сьогодні три дивізії армії РФ розташовані безпосередньо на кордонах з Україною, а ще три – розпорошені у військових округах, що прилягають до території України. Будівництво нових військових баз для їхньої дислокації розпочалося ще у 2016-му році, і минулого року майже було завершене. Про те, що РФ готова здійснпити нову інтервенцію в Україну, припускають не лише українські експерти.

Наприклад, цьогоріч 15 липня екскомандувач збройних сил США в Європі, Бен Годжес, коментує можливу російську атаку з Криму:«Я справді думаю, що на півночі Криму, в Херсонській області зростає небезпека. Усе через водну кризу, що викликана посухою та відсутністю води у Північно-Кримському каналі, який Україна перекрила 2014-го. І правильно зробила. Я вважаю, що кінцевою метою росіян є або володіння, або контроль над усією частиною України, яка розташована на Чорному морі», – каже генерал-лейтенант.Хочу акцентувати увагу на цих словах саме тому, що варто пам’ятати: посадовці такого статусу бити на сполох на пустому місці не будуть. Також варто розуміти, що це не є його особистою думкою. Якщо ці слова прозвучали, то вони були обдумані та узгоджені з іншими міжнародними експертами, військовими і дипломатами.

Але в українському інформаційному полі ці слова Годжеса швидко «зашикали», а через декілька днів повели на екрани командувача Операції об’єднаних сил ЗСУ, Сергія Наєва, щоб той заявив, що не бачить зараз безпосередньої загрози вторгнення військ РФ на територію України.​

Самовпевненості Наєва можна позаздрити, адже не треба бути експертом, щоб зрозуміти, наскільки беззахисним є українське море, в тому числі, у правовому полі.

Якщо говорити фактами, то Україна навіть не починала займатися одним з ключових питань національної безпеки України, а саме – встановленням морського кордону між Україною та РФ в Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці.

В цьому контексті також слід розуміти, що українські  морські території для РФ є надто привабливими.

РФ вже давно показала свої амбіції стосовно Чорного моря: на захоплених газових родовищах вона встановлює спостережні пункти, зупиняє і проводить огляди суден, що йдуть Керченською протокою і так далі. Більше того, РФ є країною, що претендує на домінування в Чорному морі. Для того, щоб контролювати Чорне море зі свого боку, РФ передусім потрібно мати контроль над двома точками – Кримом і Керченською протокою.

Абхазький сектор Чорного моря, який належить Грузії, перебуває під фактичним контролем РФ. Далі – берегова лінія вздовж Кримського півострова, а потім йдуть Херсонщина, Миколаївщина, Одещина – три південні області України. Тому не випадково, що ці регіони є частиною російського плану «Контроля Юго-Востока Украины» чи проекту «Новороссия».

Не сумніваюсьу тому, що РФ вичікує зручного моменту, щоб завести свої військові кораблі в порти південних областей  на Україну з Чорного моря. І не просто чекає, а провокує його.

Підготовка до навчань почалася ще на початку року, а активна фаза «Кавказу-2020» запланована на 21-26 вересня. Росія збирається задіяти в навчаннях близько 120 тисяч військових, 500 танків та 300 літаків. Загалом заплановано провести 4,8 тисяч навчань та більш як 9 тисяч практичних заходів бойових навчань.

І навіть росіяни пишуть, що ці навчання стануть наймасштабнішими заходами бойової підготовки в цьому році. У маневрах візьмуть участь військові Вірменії, Білорусі, Ірану, М‘янми, Пакистану, а 10 вересня до групи держав приєднався ще й Китай.

Міністр оборони України Таран зазначає, що ми очікуємо на підтримку Європи та НАТО на період проведення навчань РФ. Але жодної конкретики про спроможність та готовність захищати кордони ми досі не отримали, немає інформації про це і у публічному просторі. Відповіддю України стали навчання «Об’єднані зусилля», про які, на жаль, майже нічого невідомо.

Все це наштовхує на думку про те, що Україна або зовсім не готова реагувати на реальні виклики, або ж ми готуємось здавати свої морські позиції.

Маю надію, що ці навчання лишаться лише навчаннями, і РФ встоїть перед спокусою чергового порушення міжнародного права.

Найбільше обурює небувалий спокій президентського оточення і марення про перемир’я, коли під кордонами вчергове  збираються війська агресора РФ.