Перший український Парламент в Києві: чому це важливо?

В жовтні буде 108 років, як збудували будівлю, що стала в певний момент прихистком першого національного уряду України. Ми мало не щодня проходимо повз це історичне місце, і часто навіть не знаємо ще одну важливу віху з життя «Будинку вчителя», коли він став місцем прийняття доленосних Універсалів про суверенність нашої держави. Про це наразі свідчить маленька кімнатка-музей у будівлі та ще менша табличка на стіні. Проте, нещодавно історичне значення з’явилось також у офіційній назві пам’ятки: «Будинок Вчителя Центральна Рада України».

Короткий екскурс у минуле

У жовтні 1912 року на Володимирській вулиці у Києві відрився Педагогічний музей. Крім приміщень для експозиції тут були облаштовані: бібліотека з читальною залою, кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, виставка педлітератури, велика аудиторія для проведення масових заходів, тут читалися лекції для викладачів та вихованців вчительського інституту і вчительської семінарії. У 1917 року проходили всеукраїнські вчительські з'їзди. А 7 листопада 1917 року в залі Педагогічного музею було урочисто відкрито Українську академію педагогічних наук (УАПН).

У ті ж роки у цьому ж будинку працювала і новостворена Українська державна академія мистецтв. У стінах цього будинку перебувала Центральна Рада — перший національний уряд України. 1922 року тут засновано Будинок працівників освіти. Тобто історично саме у педагогічній сфері відбувались перші зустрічі державотворців того часу. У 1917 році тут був осередок еліти, професури.

Наочні міські акценти

Наразі в нас збереглося не так вже і багато пам’яток саме української державності, а пантеону немає досі. Тому у нас із колегами виникла ідея підкреслити значення цієї історичної будівлі, що викликала на мій подив неабиякий спротив деяких чиновників.

Цей будинок було побудовано для потреб освіти на кошти меценатів, проте із цим ніхто і не сперечався. До того ж, до початку реконструкції, яка триває нині, «Будинок вчителя» став місцем для діяльності не лише працівників освіти. Ви напевне теж помітили, що останнім часом там регулярно відбувались численні виставки, в різних кабінетах є різнопрофільна діяльність, і я б не сказав, що вона виключно освітня чи профспілкова.

Моєю ж метою було підкреслити, що державності України не кілька десятків років, а вже понад 100. Щоб це наочно бачили школярі та студенти, які вивчають відповідний розділ історії. А також туристи, які гуляють центральними вулицями міста від опери та Золотих воріт до Університету Шевченка. Щоб «Будинок Вчителя Центральна Рада України» став додатковою точкою маршруту, міським акцентом доленосних подій - що Парламентаризм у нас виник не із розпадом Радянського Союзу, а значно раніше.

Дискусія навколо назви

Спочатку ідея полягала у тому, щоб назвати згадану вище будівлю «Перший Парламент України» або «Перший Парламент – Центральна Рада України» тощо. Оскільки все ж стикнулись із альтернативною думкою, у процесі дискусій знайшли компромісне рішення, щоб у назві залишилось словосполучення «Будинок Вчителя», але при цьому ми також додаємо власну назву «Центральна рада України».

Я сподіваюсь, що зміна назви стане тим першим кроком, який посилить туристичний інтерес для гостей столиці та позитивно позначиться на виховному підході. Пересічний городянин не помітить маленьку табличку на стіні, але побачить вивіску на весь фасад: є величезна різниця між читанням десь у підручнику та спогляданням реальної історичної будівлі. Саме тому я відстоював такий пантеон, і дуже вдячний, що мене підтримали і колеги у комісії, і сесійна зала Київради згодом.

В найближчих планах – розвинути успіх.

Ламаємо міфи

Ви часто чуєте в деяких колах, «какая разница», коли виникла Україна? Якщо ти розставляєш акценти, то стає неможливим сказати, що це – «неіснуюча країна», що ніколи не було української мови, як колись намагався довести радянський міфотворчий орган. Як же не було, коли ось будівля першого Парламенту, і їй – понад 100 років? Спростовуємо міфи: у людей складається зовсім інша картинка, навіть у тих, хто раніше цим питанням ніколи особливо не переймався.

До речі, Києву є чому повчитись у деяких міст, що централізовано формують наочну історію. Наприклад, у Вінниці створено комунальну установу, яка відновлює історичну пам’ять щодо «Тимчасової столиці України». У рамках цілей організації, по місту максимально відновлюється історична складова, і виховна, і, відповідно, туристична. Такий комплексний підхід до питання – те, що варто перейняти столиці.

Рішення –  ухвалено. В усіх документах повною назвою буде згадка про Перший Парламент. Тепер м’яч на стороні виконавчого органу. Тепер кожен учень, студент та гість міста знатиме, що перший Парламент, перша столиця України була понад століття тому у Києві.