Два фронти. Росія не відступає. Коронавірус наступає.

У влади два фронти.

Перший: фронт боротьби за життя держави – війна Росії проти України. Другий: фронт боротьби за життя кожного українця - пандемія коронавірусу.

Вже давно коронавірус прорвав фронт. Ця війна триває на вулицях наших міст і може увійти до кожного дому.

Зростаючі цифри захворюваності й смертності вражають. Ситуація виходить з-під контролю, який, здавалося, міг її опанувати.

Вважаю ситуацію близькою до катастрофічної. Погляньмо на офіційну статистику, помножмо її на щоденну кількість контактів кожного, погляньмо на публічну інформацію лікарів.

Як діяти за цих обставин?

Політично – головнокомандувачем антикоронавірусним фронтом повинен бути виключно Прем’єр-міністр.

У його підпорядкуванні – урядові структури, органи виконавчої влади та всіх місцевих адміністрацій.

Іншого завдання, окрім боротьби з коронавірусом, зараз у цих структур бути не може.

Піарні наради з реформ, піар на встановленні дитячих майданчиків з розрахунку на місцеві вибори – це злочинна недбалість. Це не допоможе отримати результат.

Ці вибори стануть референдумом на спроможність влади зберегти життя людей. Не більше і не менше.

Верховний головнокомандувач обох фронтів – Президент. Він повинен взяти на себе ключову політичну функцію – зібрати за столом усі політичні сили і домогтися від них єдиної державної позиції.

Всі політики звертаються до своїх виборців з переконливим закликом: вірус є, він жахливий, носіть маски, зберігайте соціальну дистанцію, мийте та дезинфікуйте руки.

Забороняються масові заходи, а мери, місцеві депутати і кандидати на місцевих виборах проголошують єдину позицію щодо карантинних заходів.

Наслідком цього є масована публічна кампанія на всіх телеканалах та в усіх ЗМІ.

За Президентом не виконавча, а лідерська та контролююча функція.

Вибори. ЦВК ухвалює рішення про видачу виборчого бюлетеня лише за наявності маски. Бюджет вже виділяє кошти на безкоштовні маски та дезінфектори на виборчих дільницях. Спостерігачі і члени виборчих комісій разом із Національною поліцією забезпечують жорстке дотримання карантинних обмежень.

Фінанси. Уряд припиняє безглузде витрачання коштів з антикоронавірусного фонду на будівництво доріг. З такими темпами зростання захворюваності цими дорогами будуть возити хіба труни.

Гроші йдуть виключно на захисні костюми для лікарів, доплати медикам, на тест-системи, на збільшення і пришвидшення загального тестування (а не як наразі – до 5-8 днів очікування), на медичні препарати (наприклад, Ремдесевір, який використовується у світі, але в Україні його немає, хоча це ключовий препарат для важких випадків), на облаштування COVID-відділень (як, наприклад, в Ізраїлі відкрили найбільший шпиталь на базі підземного паркінгу), а також на ПРИДБАННЯ ВАКЦИН (не російських!) і кампанію з їх популяризації.

Не забуваймо про сезонний грип.

У рамках співпраці з ЄС запроваджується щотижнева інтернет-конференція з ключовими фахівцями з ЄС щодо боротьби з вірусом. Також запити до ЄС та НАТО про надання предметного переліку необхідних препаратів та обладнання. Не забуваймо також про Китай.

Економіка. Температура економіки – субфебрильна, імунна система дуже слабка, системні захворювання загострюються. Без препарату МВФ разом з коктейлем СБ, ЄС та ЄБРР, який потребує подальших реальних змін і ефективних дій, потрапимо на апарат ШВЛ. Все до того йде.

Вся влада повинна щоденно приймати рішення. Щодо інших економічних перетворень – про них не в цьому пості.

Влада має працювати як єдиний воєнний кабінет, а не клуб розваг та інтересів. На кожну зміну ситуації треба реагувати в режимі реального часу, гнучко та оперативно.

Жорстка дисципліна, відповідальність всіх, ефективність і продуманість рішень, використання всього наявного арсеналу дасть шанс перемогти на цьому фронті.

Неприпустима капітуляція на обох фронтах.