Міфи і реальність. Бюджет 2020 – найкращий із можливих в умовах коронакризи?

Бюджетний процес 2021 року у розпалі, а тим часом лунають звинувачення в бік Уряду та усієї владної команди щодо неефективної протидії пандемії коронавірусу, недосконалої соціальної політики, зменшення бюджетних надходжень та збільшення державних боргів.

Очевидно, що у питаннях фінансів неприпустимо довіряти лише оціночним судженням політиків та експертів. Бюджет – це не тільки фонд фінансових ресурсів держави, а й бухгалтерські операції та математичні тотожності. Тож давайте звернемося до цифр, щоб зрозуміти реальний стан справ. Звернемось до свіжого тематичного дослідження незалежного, спеціалізованого на фінансовій політиці, аналітичного центру GROWFORD і поглянемо не першоджерела даних.

Пройдемось по конкретним звинуваченням і процитуємо витримки зі звітів аналітичного центру, Міністерства Фінансів України, ДФС та Фонду державного майна в якості фактів для підтвердження, або спростування відповідних закидів.

Міф №1 – влада виділяє мало грошей на допомогу постраждалим і протидію епідемії та не допомагає підприємцям пережити кризу.

Кожна країна у виділенні антикризових коштів обмежена обсягами власної економіки (ВВП) і бюджету країни, тобто витрачати можна лише те, що маєш і те, що можеш позичити.

У країнах з ринками, що формуються, а Україна є саме такою країною, вартість антикризових фіскальних заходів у 2020 році склала в середньому 5,1% ВВП. З цієї суми 3,1% ВВП становлять додаткові державні видатки і недоотримані доходи, а 2% ВВП – фіскальні заходи з підтримки ліквідності.

В Україні вартість фіскального пакету порятунку оцінено на рівні 4,9% ВВП, що майже відповідає середньому рівню у країнах з ринками, що формуються (5,1%). Державні видатки і податкові послаблення як складові фіскального пакету порятунку для підприємців оцінюються на рівні 3,3% ВВП, що відповідає середньому показнику в країнах з ринками, що формуються.

Фіскальні заходи з підтримки ліквідності в Україні, тобто кредитної підтримки бізнесу і банків – 1,6% ВВП – за вартістю є дещо меншими, ніж у країнах з ринками, що формуються (2% ВВП), з урахуванням граничних рівнів надання державних гарантій і рекапіталізації банків (зафіксованих у Меморандумі з МВФ), а також бюджетного фінансування кредитної програми "5-7-9".

Отже Україна витратила на боротьбу з коронакризою рівно стільки, скільки могла собі дозволити, рівно стільки ж, скільки витратили країни світу, які знаходяться на схожій стадії економічного розвитку. І лише багаті країни світу могли дозволити собі витрачати на пом'якшення наслідків коронакризи близько 20% власного ВВП.

На що було витрачено кошти:

Для бізнесу: податкові послаблення для бізнесу у відповідь на корона кризу включали збільшення річного порогу доходів для спрощеної системи оподаткування, скасування податкових штрафів і санкцій за затримку податкових платежів, тимчасове звільнення від податку на нерухомість і єдиного соціального внеску, відтермінування податкових перевірок та строків подання податкових декларацій. Підприємцям, які втратили доходи внаслідок карантину, було надано право отримання допомоги на дітей віком до 10 років.

Для уражених епідемією і медичних працівників: спеціальна надбавка лікарям і медперсоналу за лікування хворих на COVID-19 була звільнена від нарахування податку на доходи фізичних осіб, підвищення заробітної плати медичному персоналу за лікування хворих на COVID-19. Постраждалі від інфекції особи отримали право вираховувати свої витрати на купівлю ліків з бази оподаткування цього податку. Податкові пільги з ПДВ та імпортних мит було надано для виробництва і постачання медичних товарів, призначених для лікування і стримування інфекції COVID-19.

Для незахищених верств населення: одноразова грошова допомога пенсіонерам з низькими пенсіями у розмірі 1 тис. грн., збільшення щомісячної пенсії на 500 грн для пенсіонерів віком понад 80 років, індексації пенсій усім категоріям пенсіонерів на 11% з 01.04.2020.

У частині виплати допомоги по безробіттю мінімальний розмір допомоги особам без необхідного страхового стажу було збільшено з 650 до 1000 грн, а особам, які мають такий стаж – із 1630 до 1800 грн. на місяць. Уряд також запровадив допомогу із тимчасового безробіття для осіб, які втратили роботу на період карантину, у розмірі 2/3 місячного посадового окладу, але не більше мінімального розміру заробітної плати.

Міф №2 Українська влада не здатна наповнити державний бюджет

В умовах кризового зниження реального ВВП Україна зберегла практично сталу величину реальних доходів державного і Зведеного бюджетів за рахунок збільшення дієвості зусиль фіскальних органів в напрямку ліквідації схем ухилення від оподаткування, та активному залученню неподаткових джерел поповнення бюджету.

Так, доходи від власності і підприємницької діяльності, які надходять до державного бюджету, збільшилися з 89,8 млрд грн у І півріччі 2019 року до 112,5 млрд грн у І півріччі 2020 року.

Починаючи з 2000 року, який є першим роком, у якому Фонду державного майна України було встановлено планове завдання з надходжень від оренди державного майна, до державного бюджету перераховано 14,6 млрд грн. При цьому тільки за І півріччя 2019 року від оренди державного майна надійшло 804,5 млн грн. Тобто значно більше ніж в середньому за відповідний період останніх 20 років.

Помітно зросла ефективність роботи податкових органів щодо виконання їх помісячних планів.

Зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 9 місяців 2020 склало 11,0%. У грошах перевиконання плану склало: +26,4 млрд гривень, а порівняно з минулим роком: +56,2 млрд гривень, або +17,0%.

Служба безпеки констатує, що завдяки запровадженню нових підходів у сфері податкового адміністрування в травні та червні 2020 року додатково надійшло 6,4 млрд. грн податкових платежів.

В наслідок зламаних корупційних схем та збільшення ефективності роботи податкової за вересень перевиконання склало вже 8,5 млрд гривень +36,9%, у тому числі перевиконання ПДВ на 5,2 млрд грн, у 1,9 раза більше індикативу.

До минулого року зростання надходжень за вересень склало 3,7 млрд гривень, або в 1,3 раза більше.

Показники роботи митних органів були менш оптимістичними, але у червні ситуація зі збором платежів, суттєво покращилася – Державна митна служба виконала місячний план надходжень до бюджету на 100,1%.

Міф №3 – Центральна влада перекладає витрати, пов'язані з епідемією, на місцеві бюджети.

За січень-червень 2020 року місцеві бюджети в цілому мали профіцит 15,4 млрд грн або 0,9% ВВП, що й пояснювало низький дефіцит Зведеного бюджету країни. Омріяна децентралізація, яку завершила нова влада передбачає збільшення фінансової спроможності місцевих громад, а разом з цим і пропорційну відповідальність за підтримку громадян, особливо в період загальносвітових проблем, на зразок пандемії COVID-19.

Як видно із вище наведених цифр, основний удар на себе прийняв саме центральний бюджет, а місцеве самоврядування за 8 місяців отримало до бюджетів 64% від річного плану. Тому місцева влада також повинна виконувати обов'язки перед своїми громадами, а не чекати подачки з Києва – гроші сьогодні на місцях.

Міф №4 – Влада душить податками підприємців заради наповнення бюджету.

По-перше, за період епідемії не змінювались ставки податків та не вводилось жодних заходів, які б обтяжували бізнес. Навпаки, антикризовий пакет заходів включав суттєве податкове послаблення, пільги та відстрочки для бізнесу.

По-друге, проведений GROWFORD аналіз засвідчив, що на суттєвому проміжку досліджуваного періоду – з 2014 по 2018 роки – фіскальна політика України мала проциклічну спрямованість, тобто посилювала економічний бум і поглиблювала економічний спад. А в 2019-2020 років фіскальна політика, нарешті, стала антициклічною – вона підтримувала економіку на стадії спаду. Це означає, що лише 2 роки з восьми (2019 і 2020) фіскальна політика виконує свою стабілізаційну функцію і дозволяє згладжувати коливання економічного циклу.

Міф №5 – Українська влада необґрунтовано збільшує державний борг

Фіскальний захист працівників і компаній від економічного колапсу, а також помітне зниження рівня виробництва мали своїм наслідком і підвищення тягаря державних боргів у багатьох країнах світу. За прогнозом МВФ, борг сектору загального державного управління всіх країн світу за 2020 рік збільшиться на 18,7% ВВП і досягне величини 101,5% ВВП. У розрізі різних груп країн розмір державного боргу розвинутих країн в кінці 2020 року сягне рівня 131,2% ВВП, а країн з ринками, що формуються – 63,1% ВВП. В Україні борг сектору загального державного управління складе: 65,4%.

Тобто в обставинах, які склались сьогодні у світі, український борг (65,4% ВВП) у відсотковому вираженні майже дорінює середньому боргу країн, що розвиваються (63,1% ВВП) і в рази менший відносно середнього боргу багатих країн (131,2% ВВП).

Міф №6 – Центральна влада витрачає і позичає більше ніж може собі дозволити, чим поглиблює бюджетний дефіцит.

Як ми бачили вище, Україна витрачає стандартний для інших країн світу відсоток своєї економіки на коронакризу (4,9% ВВП), але чи посильними є ці витрати саме для державного бюджету?

Дефіцит державного бюджету України за січень-червень 2020 року становив 18,8 млрд грн. Відносна величина дефіциту складала 1,1% ВВП, що є низьким показником. Дефіцит Зведеного бюджету в січні-червні 2020 року становив 3,4 млрд грн або 0,2% ВВП. Для порівняння за прогнозом МВФ, в 2020 році дефіцит сектору загального державного управління у світі (аналог зведеного бюджету і соціальних фондів) зросте до рівня 13,9% ВВП, що на 10% ВВП перевищує показник попереднього року. При цьому дефіцит у розвинутих країнах сягне величини 16,6% ВВП, а у країнах з ринками, що формуються, і середніми доходами, таких як Україна - 10,6% ВВП.

В Україні дефіцит сектору загального державного управління, згідно з прогнозом МВФ, у 2020 року складатиме 8,2% ВВП, що навіть виходячи з теоретичних розрахунків МВФ, нижче на 5,7 відсоткових пунктів від середньосвітового показника і на 2,4 відсоткових пунктів від середнього рівня у країнах з ринками, що формуються.

Але якщо поглянути на фактичні показники станом на перше півріччя 2020 року, дефіцит зведеного бюджету України становив лише 0,2% ВВП, що в рази менше навіть очікувань МВФ.

Аналіз показників боргових виплат упродовж 2013-2020 років свідчить про вагоме зростання тягаря погашення і обслуговування боргу після 2014 року із досягненням пікових значень у І півріччі 2015-2016 роках та 2019-2020 роках. Проте сума відсоткових платежів за боргом зменшувалась із 5,1% у 2015, до 3,5% ВВП у І півріччі 2019 та 2020 років, так само як і частка відсоткових виплат у видатках державного бюджету знизилась протягом останніх двох років до 11.4%.

Отже обслуговування боргів сьогодні є посильним для України, а частка відсоткових виплат за боргом у державному бюджеті навіть зменшилась.

Варто також поглянути на план боргових виплат України на момент складання присяги президентом Володимиром Зеленським.

Як видно, пік виплат за боргами часів Януковича-Порошенка припадає саме на 2019-2020 роки.

Міф №7 – влада позичає дорого за кордоном, хоча можна позичати дешевше в Україні

Сума валових зовнішніх запозичень Уряду за січень-червень становила 109,3 млрд грн.

Від внутрішніх державних позик до бюджету було залучено 153,6 млрд грн, з яких 94,9 млрд – надходження від розміщення гривневих ОВДП, а 58,7 млрд. грн. – ОВДП, номінованих у доларах США і євро.

У структурі фінансування бюджетного дефіциту із приватних джерел внутрішній ринок державних позик виявився більш містким і надійним, порівняно із зовнішнім, а вартість залучення державних позик у приватних кредиторів (з урахуванням майбутньої курсової динаміки гривні) на внутрішньому ринку України була суттєво нижчою від вартості комерційних позик Уряду на міжнародному ринку капіталів – 10,6% за гривневими інструментами, 3,2% – за доларовими і 2,2% – за євро-позиками.

Щодо вартості запозичень у 2019-2020 році відбулись не просто покращення, а зміна парадигми.

Номінальна і реальна дохідність гривневих ОВДП у І півріччі 2020 року була помітно нижчою, ніж у 2018-2019 роках Так, середньозважена номінальна ставка гривневих ОВДП на первинному ринку зменшилася з 11,6% у грудні 2019 року до 9,9% у березні 2020 року.

На думку експертів, падіння відсоткових ставок за ОВДП, більше було пов’язано з впливом політичних, аніж економічних чинників. Інвестиційні банкіри, іноземні "інвестори", колишнє керівництво Нацбанку і Мінфіну кілька років розкошували на бюджетних коштах у розореній країні, допоки Указом Президента України Володимира Зеленського від 08.11.2019 № 837/2019 їм прямо було наказано "вжити заходів для зниження вартості державних запозичень". Поточний рівень відсоткових ставок за ОВДП, після їх аномально високого рівня у 2018-2019 роках, вже може вважатися економічно обґрунтованим і таким, що відповідає рівню фінансових ризиків для інвесторів.

Міф №8 Влада обвалила курс гривні своєю бездарною фінансовою політикою

Приріст вкладень нерезидентів в ОВДП на 9,2 млрд грн. або на 1,3% квартального ВВП за І квартал 2018 року став чинником ревальвації (укріплення) гривні на 1,8% відносно долара США. В 2019 році масовий приплив іноземного капіталу на ринок ОВДП в сумі 3,1% річного ВВП спровокував зміцнення номінального обмінного курсу гривні на 15,4%.

На противагу цьому, в ІІ кварталі 2020 року посилення турбулентності на міжнародних фінансових ринках і початок глобальної економічної кризи стали факторами "виштовхування" іноземного капіталу з ринку ОВДП (на суму майже 20 млрд грн або 2,1% квартального ВВП), що спричинило знецінення гривні відносно долара США на 2,8%. Україна, як і багато країн з ринками, що формуються, зазнала реверсу потоків капіталу, який найбільш відчутно відобразився на ринку внутрішньо-боргових зобов'язань Уряду.

Тобто незначне падіння вартості гривні за період коронакризи – лише наслідок об’єктивних процесів на міжнародних фінансових ринках та відтермінований результат політики попереднього керівництва Нацбанку і Мінфіну щодо залучення капіталу у ОВДП.

Висновки

Звичайно, в Україні залишається багато проблем пов'язаних із заміною старих підходів у національній фінансовій політиці на сучасну модель. Коронакриза значно ускладнює шлях до процвітання населення і бізнесу, на фоні необхідності долати наслідки глобальної пандемії. Проте, як ми бачимо на реальних даних, Україна успішно імплементує найкращі світові практики з подолання кризи та паралельно рухається у напрямку розвитку власної фінансової системи.

Маніпуляції та викривлення економічних фактів з боку політичних опонентів чинної влади лише віддаляють суспільство від вирішення справжніх проблем, погіршують інвестиційний клімат та економічні очікування бізнесу і населення, таким чином ще більше поглиблюючи кризу.

Популістські заклики щодо масової роздачі грошей з паралельними наріканнями на збільшення державного боргу виглядають абсурдними при співставленні з фактичними фінансовими показниками країни.