Бездіяльність як благо, або знову про воду та Крим

Ніколи не думав, що скажу це, але своєю безхребетністю влада Зеленського вперше принесла користь для України. Дипломатія – складна наука, у якій "Слуги народу" зовсім не орієнтуються, але саме ця недолугість сьогодні зіграла нам на руку.

З останніх новин дізнаємось:
Уряд Росії направить майже 50 млрд рублів на "реалізацію комплексного плану щодо забезпечення надійного водопостачання" анексованого Криму.
"Всього на реалізацію плану буде направлено приблизно 50 млрд рублів. Велика частина - з федерального бюджету. Це уможливить додаткову подачу води в обсязі щонайменше 310 тис. кубометрів на добу, що дозволить повністю забезпечити якісним водопостачанням півострів і його жителів", (пер.)– заявив прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін.

Після звинувачень України в гуманітарній катастрофі, Кремль раптом йде на конкретні кроки для забезпечення стабільного водопостачання. Це говорить нам про два моменти:
1. Ситуація на півострові стала настільки критичною, що навіть російським військовим базам, содовому заводу та “Кримському Титану” Фірташа, адже саме вони використовують левову частку води на півострові, в найближчому часі буде не вистачати водного ресурсу;
2. Росія de-jure визнала свою відповідальність за окуповану територію згідно з 55 статтею Женевської конвенції.

Я ніколи не втомлюся повторювати, щоб у різного роду рупорів Кремля та колаборантів не було можливості ставити це під сумнів. 
Крим — анексований. З точки зору міжнародного права - це анексія, а по факту - окупантські війська знаходяться на українській землі. Росія офіційно це визнала легітимізацією своєї влади в регіоні. Можна це називати як завгодно, але сутність лишається та сама: РФ взяла на себе всю відповідальність за півострів. А стаття 55 Женевської конвенції про захист громадського населення від війни говорить про те, що саме окупант зобов'язаний забезпечувати територію, на яку прийшов.

"Води нема, але ви тримайтесь!". Росії доводиться витрачати $650 тисяч на операцію – 0,5% всього бюджету Росії. На перший погляд – копійки. Але додайте сюди:
- загальний дефіцит економіки, 
- проблеми від падіння цін на нафту, 
- санкції західних країн,
- підтримання квазі республік на кшталт ЛДНР  — і ми отримуємо очікуваний тиск на бюджет РФ, при якому додаткові витрати у вигляді водопостачання до Криму стають критичними.

То ж не дивно, що з точки зору вигідних інвестицій, набагато більше дивідендів Росія отримає через фінансування п'ятої колони в Україні, завдяки якій вона зможе як пустити воду в Крим, так і продовжувати окупацію країни, аніж виконувати взяті на себе зобов'язання окупанта - тобто забезпечувати цю територію та її населення. В черговий раз Росія вимушена шукати додаткове фінансування - і це добре! 

І якщо невизначеність з водою Зеленського виявилась довшою від терпіння московських чинуш і ми отримали позитивні наслідки, хоч і мінімальні. То для перемоги над окупантом недостатньо просто “перестати стріляти” і сподіватись, що вороги самі себе перестріляють. На війні так не працює.