Про четверте засідання Апеляційного суду Мілану по справі Віталія Марківа

23 жовтня - надзвичайно важливий день в справі захисту Віталія Марківа, день вступних заяв сторони захисту. 

За інформацією від присутніх в залі засідань (кількість яких сьогодні суттєво скоротили порівняно з попередніми засіданнями), розпочав виступ захисник Української держави, Нікколо Бертоліні Клерічі, з важливою інформацією зі звітів ОБСЄ та Human Right Watch, в яких дана об'єктивна інформація щодо того, яка ситуація була в Слов'янську навесні 2014 року.

Тоді місто було повністю під контролем проросійських сепаратистських сил, які розстрілювали з мінометів цивільні квартали та перетворили на свою військову базу колишню психіатричну лікарню. 

Адвокат держави Україна підкреслив, що в звітах є інформація про можливі обстріли цивільних об'єктів з боку українською армії. Тим не менш, відповідно до норм міжнародного права, ці випадки можуть оцінюватися як воєнні злочини виключно тоді, коли носять систематичний характер. А такого, як ми знаємо, незважаючи на дуже прискіпливе спостереження з різних сторін, об'єктивно зафіксовано не було. 

Крім того, в цих саме звітах вказано і така інформація надходила від самого Андреа Роккеллі, що сепаратисти постійно проводили акції проти цивільного населення Слов'янська та журналістів — викрадання та утримування без суду та слідства у в'язницях. Ті самі сепаратисти, які, за словами сторони обвинувачення, “добре ставилися до журналістів”. 

Адвокат держави Україна заявив, що, в умовах окупованого проросійськими сепаратистами Слов'янська, адвокат сім'ї Роккеллі вже б отримав неодноразові погрози. Тому що ніякої вольності думок там не допускалось. 

Ніхто не має права погрожувати за думки. Неприпустимі й загрози, які починають надходити до Ольги Токарюк — співавторки документального фільму “Crossfire”, “Перехресний вогонь” (стара назва — “The Wrong Place”). На щастя, авторам вказаного фільму-розслідування про справу Віталія Марківа висловили свою солідарність європейські організації журналістів. Свобода вираження поглядів усіх, в тому числі журналістів, - право, гарантоване Конституцією. 

Крім того, захисник держави Україна заявив, що процес загрожує перетворитися в двобій протилежних сторін, тоді як метою усіх має бути з'ясування того, як насправді загинули Роккеллі та Міронов. 

Захист Віталія Марківа (Донателла Рапетті) у виступі наголошує, що суд першої інстанції, на основі нічим не підтверджених заяв зробив нелогічні, навіть абсурдні висновки, які, тим не менш, перетворились у вирок для Віталія Марківа.

Ніщо в позиції обвинувачення не витримує критики.

Цілий ряд авторитетних міжнародних організацій заявили, що в травні 2014 року Слов'янськ фактично був в епіцентрі бойових дій. Тим не менш, сторона обвинувачення заявляє, що Слов'янськ та його передмістя були в той час безпечними.

В день загибелі Роккеллі та Міронова на горі Карачун було близько 150 українських бійців. Сторона обвинувачення не представила реальних доказів вчинення кимось з них злочинів. Тим не менш, обвинувачений у вбивстві Андреа Роккеллі був саме Віталій Марків.

Сторона обвинувачення заявляє, що обстріл постраждалих вівся з гори Карачун. Водночас, автівки, яки були на місці трагедії, не мають жодного пошкодження даху.

Сторона обвинувачення намагається всіх переконати, що з автомата Калашнікова без снайперської оптики можна прицільно вести вогонь на відстані близько 2 кілометрів, а проросійські сепаратисти, які з'явилися безпосередньо на місці трагедії одразу після припинення вогню, не мають ніякого відношення до обстрілу журналістів. Одночасно, сторона обвинувачення категорично проти як проведення відповідного слідчого експерименту, так і залучення в якості доказів матеріалів фільму-розслідування, в ході якого аналогічні експерименти були проведені.

Відповідне паталогоанатомічне обстеження тіла Роккеллі в Італії не було проведене. Через це немає можливості встановити, не тільки хто вів вогонь, результатом якого стала загибель журналістів, а і взагалі, від якого саме вибохового пристрою загинули Роккеллі та Міронов. Тим не менш, обвинувачення постійно повторює, що причиною їхньої загибелі був обстріл з боку Українських сил.

І таких прикладів багато.

При цьому, докази говорять про те, що вогонь вівся зблизу від місця загибелі журналістів, що знаходилось на підконтрольній проросійським сепаратистам території, а значить, ними.

Раффаеле Делла Валле, адвокат обвинуваченого Віталія Марківа, по поличках розібрав основні вади вироку суду першої інстанції. 

Перш за все, адвокат заявив, що суд Павії спробував зруйнувати основи кримінального процесу, переклавши тягар доказування причетності до злочину зі сторони обвинувачення на самого обвинуваченого. 

Більше того, суд першої інстанції, всупереч вимогам чинного міжнародного права, ставлячи під сумнів Женевську конвенцію, спробував взяти на себе функції Нюрнбергу, обвинувачуючи по лише одному теоретичному епізоду всю армію демократичної нації в скоєнні воєнних злочинів. 

Крім того, адвокат звернув загальну увагу на цілий ряд моментів, коли суд Павії допускав “творчий підхід”, а фактично, перекручував обставини справи, називаючи чорне білим та навпаки. 

Наприклад, в вироці суду сказано, з посиланням на слова підсудного, що військові Національної гвардії, в тому числі, виконували функції нанесення мінометних ударів. Тоді як насправді і підсудний, і його товариши заявляли, і це є в матеріалах справи, що функцією бійців Національної гвардії було лише звітування про відповідні позиції своєму командиру.

Інший момент: в вироці суду Павії сказано, що солдат Національної гвардії міг через рацію спілкуватися безпосередньо з бійцями Збройних сил України. Тоді як матеріали справи однозначно говорять про те, що солдат Національної гвардії міг спілкуватися лише зі своїм командиром.

Крім того, захисник Віталія Марківа звернув увагу, що суд в якості доказів прийняв відверто сумнівнивні інформаційні джерела, як, наприклад, канал Russia Today.

Крім того, суд прийняв як доказ нічим не підтверджену теорію про спробу втечі Віталія Марківа з тюрми, не приймаючи до уваги повідомлення начальника тюрми про зразковість поведінки в'язня Марківа протягом всіх понад трьох років його знаходження там.

Також захисник згадав статтю в Corriere della Sera, зауваживши, що не може бути визнане “позасудовим зізнанням” телефонна розмова з двома співрозмовниками, коли головні деталі розмови не погоджуються між собою. При цьому, співрозмовники Віталія були єдині в висновку, що в них точно не склалося враження розмови з вбивцею їх друга та колеги Андреа Роккеллі.

І нарешті, адвокат Делла Валле, який 56 років провів у залах судових засідань, заявив про небезпеку відсутності в судах культури (юридичної, моральної тощо), бо "тоді це буде кінець не лише для нас, а й для вас”.

Ми, українські адвокати Віталія Марківа, чекаємо на рішення Апеляційного суду, яке планується на 3 листопада.