7 років гідності…

Кожному початку історії загрожує її кінець. І завжди у цьому колесі історії є ті хто хоче динаміки процесу, і ті хто хоче завершити його, щоб почати наступний. Життя - це мережування історій і різниця їх потенціалів, що призводить до напруги. "Революція Гідності", сьому річницю якої ми акцептуємо у ці дні, це саме про потенціал, який трансформувався у соціальний феномен. За цей 7річний цикл ми з вами стали свідками злетів і падінь політичних лідерів, героїв і антигероїв, боротьби революції і конрреволюції (і жодна досі не перемогла). Ми усі: громада, країна, суспільство, взяли участь у формуванні модернового майбутнього чи реставрації руїн минулого (бо хай і стайні, але ж такі знайомі і зрозумілі).

Ці сім років ми творили нашу реальність. І за результат несемо відповідальність Ми. Більшість людей у нашому суспільстві вважають інакше. Цапи-відбувайли, це хоч і не вдячна, але дуже популярна роль на наших теренах. Тому звинувачуємо політиків, владу, "клятих москалів", піндосів чи Соросів, і т.д. Так легко на серці, коли є кого звинуватити і вилити на "цього когось" свій праведний гнів, а потім сісти і тужити про свою важку долю. Як там писав Винниченко? "Українську історію без брому (заспокійливого) читати неможливо"…

"Революція Гідності" - це заявка на майбутнє нації і її держави. І процес розгляду цієї заявки триває. Ми внесли свою "вкладку" на право бути визнаними. Ми заявили про свої амбіції. Нам, на Майдані, вдалось за 3-6 місяців зробити те, що іншим вдавалось зробити за десятиліття. Але і ціна такого "нахабства" не може бути мізером. І ми її платимо сповна. Війна це неминучий історичний процес розривання імперських пут і трансформації суспільства. Життя, нерви, здоров’я, добробут – це ціна за наше право бути гідними перемогти і відбутись, як політична нація на мапі світу. Нажаль інакше не буде. Якщо не хочемо годувати власну армію, точно годуватимемо чужу. Якщо не хочемо підтримувати власну культуру, то згадаймо питання пана Черчилля: "А за що ми тоді воюємо?". Якщо не хочемо вчитись жити у суспільстві і взаємодіяти один з одним, то будьмо готові, що житимемо серед "корисних ідіотів", і точно корисних не нам.

Гідність – це про відповідальність. У житті вашому персонально і вашої родини. Вашої компанії чи організації. Вашого двору і вулиці, вашого села, міста. Відповідальність за ваш вибір і ваші рішення. Відповідальність за цінності, які ви культивуєте і цінності ваших дітей, колег, спільнот. Великі зміни завжди ховаються у маленьких кроках у потрібному вам напрямку.

І вибір напрямку потребує ціннісного компаса, системи координат, довіри до власних рішень і рішень тих хто поруч. Нам так бракує таких простих, здавалось би – знань, навичок і вмінь. Це зветься компетентностями. А у суспільстві - "громадянськими компетентностями". Саме вони проявились на Майдані. Саме ці основи стали опорою тим, хто вкинув у вогонь революції власні життя, хто взявся творити такі потрібні зміни, хто прикрив наше мирне життя на передовій українсько-російської війни за свободу від імперії, хто ризикнув добробутом свого життя пішовши у волонтерство і побудову інституцій, у розвиток малого та середнього бізнесу. Панове, пересидіти не вдасться. Єдиний шлях – вперед… Коронавірус лишень підтвердив усю хиткість нашого життя і продемонстрував ціну бездіяльності громад та інституцій.

Ми завершуємо процес місцевих виборів. Вже зараз тисячі новообраних депутатів рад усіх можливих рівнів приступлять до свої обов’язків. Обранці органів місцевого самоврядування, громадяни делегували вам право представляти їх інтереси. Які б інтереси не переслідували ви, найближчі 4-5 років ви формуватимете довіру до інституцій і від вас залежатиме, чи виборці побачать результати виборчого права і зможуть до цього процесу долучитись.

Ваша роль - не тільки голосувати, але і формувати громадянські компетентності у ваших виборців. Кажуть, найкраще навчання – це коли ви вчите інших. І у вас є усі змінні цього рівня. Сьогодні у інформаційно-освітньому полі доступні дистанційні курси, які допомагають здобути знання, що формують нас як якісних громадян. Сім років тому Відкритий Університет Майдану (ВУМ) розпочав свою освітню місію і створив вже понад 70 дистанційних курсів на платформі vumonline.ua, які допоможуть вам і вашим виборцям стати на шлях "власника держави", розвинути ваші "громадянські компетентності". Цінності визначають якість життя. Це висновок всесвітнього дослідження цінностей (WVS), яке триває вже понад 35 років. І цінності формуються через освіту і практику.

Закликаю вас до про активної самоосвіти і ролі провайдера громадянської освіти у ваших громадах. Ми, громадський сектор, освітні платформи завжди допоможемо і підтримаємо. Вже зараз усі знання ми віддаєм громадянам безкоштовно. Але саме вам формувати запит – ваш і у ваших виборців. Це одна з ваших політичних місій для сьогодення.

Революція Гідності - це виклик не тільки для України, але і для світу. От тільки світ своє домашнє завдання робить системно, а українські громадяни чомусь відкладають його на завтра. Дорогі співгромадяни: політики, органи місцевого самоврядування, підприємці, активісти, якісні зміни це не про когось, десь і колись. Це про вас і ваше оточення тут, зараз. Це ваша "зона комфорту" з якої ви або вистрибнете за власною волею і, сподіваюсь, хоч трохи передбачувано, або вас виштовхне непереборна сила обставин "українських чорних дятлів" і світових "чорних лебедів", які позбавлені сантиментів і ваші обставини їм до гузна.

7 років гідності промайнули, але чи гідно сприйняла країна шанс та якісні зміни? Може час викинути телевізор і звернутись до необмеженого у можливостях інтернету озброївшись критичним мисленням і чесним запитом: а що важливо для вас, вашого оточення, вашої громади. Якого вам мислення… не вистачає? А тоді прийде час усвідомлення реформ, змін, трендів, суспільств, і т.д. Одним словом громадянин має шанс стати ВУМним.