Чергові маніпуляції з реформою системи контролю в будівництві

На десятому місяці цілковитого хаосу в будівельній галузі, викликаному початком реформи системи архітектурно-будівельного контролю та нагляду, нарешті вирішено відновити проведення перевірок об’єктів будівництва.

Мінрегіоном ініційовано відновлення дії постанови Кабінету Міністрів № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Відповідне рішення планується прийняти на найближчому засіданні Уряду.

Також питання відновлення контролю в будівництві стало предметом засідання  Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ТСК), що відбулось 11 грудня 2020 року.

Як завжди, диявол криється в деталях, а напівзаходи ніколи ще не дозволяли навести бодай який-небудь лад у будь-якій сфері.

На засідання ТСК були запрошені окремі очільники та представники населених пунктів України, які отримали повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю, а таких на сьогодні 101.

Як і очікувалось, розпочата реформа та зупинка контролю в будівництві піддались жорсткій критиці, адже кількість незаконних будівництв та скандалів у регіонах досягли безпрецедентного рівня.

Як зазначив один з міський голів, під виглядом приватного будинку на всю площу земельної ділянки фактично будується п’ятиповерховий ТРЦ, зведено будинок без мереж тощо.

Будівля – це не автомобіль, припаркований із порушенням, який можна евакуювати. Наслідки таких безконтрольних забудов безповоротні, такі об’єкти просто небезпечні для відвідування та життя людей, і з ними вже нічого не вдіяти.

Виходить, що спочатку держава створює «тепличні» умови для різного роду будівельних шахраїв, а потім намагається вирішувати питання недобудов та ошуканих інвесторів, яких щодня стає все більше.

Як виявилось в ході обговорення, запропоновані Мінрегіоном та ТСК зміни є точковими та стосуються виключно відновлення контролю за виконанням будівельних робіт.

Але ж прийняті ще 13 березня 2020 року постанови Кабінету Міністрів України  № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів» та № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», крім зупинення контролю в будівництві, передбачають, зокрема:

- ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ);

- позбавлення ДАБІ функцій контролю та нагляду;

- запровадження сертифікації посадових осіб, які виконують функції із здійснення державного архітектурно-будівельного  контролю та нагляду;

- скасування ліцензування в будівництві.

Тому відновлення лише дії порядку контролю в будівництві не матиме очікуваних результатів для місцевих органів держархбудконтролю, а ДАБІ взагалі не зможе здійснювати контроль та нагляд.

Такі зміни призведуть лише до масового оскарження відповідних рішень за результатами перевірок у судових інстанціях.

Крім того, в ДАБІ в рамках ліквідації передчасно та незаконно звільнено значну кількість працівників. Також необхідно враховувати ризики захворювання на COVID-19.

Отже, навіть за умови внесення всіх необхідних змін ДАБІ фізично не зможе забезпечити виконання необхідних функцій, а набрати нових фахівців під час ліквідації органу неможливо.

Питання тимчасового відновлення ліцензування в будівництві буде розглянуто додатково.

Як працювати та розвивати бізнес, створювати нові робочі місця, коли весь цей час неможливо заснувати будівельну компанію чи внести зміни до ліцензійних умов, адже ліцензія потрібна під час тендерних процедур та для отримання дозволу на будівництво.

Реформа закінчиться за півроку

Актуальності питанню додає той факт, що досі опрацьовується філософія змін системи контролю в будівництві, через що законодавчі зміни, без яких неможливо ліквідувати ДАБІ та запустити роботу новостворених органів – Державної сервісної служби містобудування (Держсервісбуд) та Державної інспекції містобудування (ДІМ), можуть бути прийняті, орієнтовно, за півроку (!).

Тим часом проєктом Закону про Державний бюджет України на 2021 рік не передбачено фінансування ДАБІ.

Також виникає питання: за яку таку роботу платникам податків оплачувати заробітну плату працівникам ДІМ та Держсервісбуду?

До цього часу не зрозуміло, що заважало, маючи всю повноту влади, протягом десяти місяців втілити реформи?

Наголошу, що не органи державної влади корупційні, а люди, а у кожної людини є прізвище, ім’я та по батькові, і лише жорстка кадрова політика є одним із шляхів подолання корупції.

Хто дасть гарантію, що посадовці в нових органах не будуть корумповані, і що зараз заважає вигнати корупціонерів із ДАБІ?

Хто та яку відповідальність понесе за провал реформи будівельної галузі, за невиконання доручення Президента України та за тисячі незаконних будівництв і потенційну загрозу життю та здоров’ю людей?

Доки в країні ідеологами реформ будуть маловідомі широкому загалу радники з вулиць Банкової чи Грушевського і що з них врешті взяти за численні прорахунки?

Які результати понад 50 проведених СБУ обшуків за адресами адміністративних приміщень державних установ, в офісах підконтрольних комерційних структур, місцях проживання фігурантів і в транспортних засобах?

Як швидко вирішити проблему

Як казав Альберт Ейнштейн, робити одне і теж, при цьому очікуючи інших результатів – безумство.

Якщо визнавати помилки, то визнавати їх повністю.

Вкотре відзначу необхідність зупинення ліквідації ДАБІ, призначення керівника цього органу, набору необхідного штату фахівців та відновлення всіх наявних до початку реформи функцій органів держархбудконтролю та нагляду.

Результатом реформи спочатку повинно бути прийняття відповідних законодавчих змін, і лише після цього можна повернутись до ліквідації ДАБІ та запуску роботи ДІМ і Держсервісбуду.

Ще півроку подібних експериментів будівельна галузь та громадяни не переживуть, їх наслідки будуть катастрофічними.