Нові виклики для Приазов'я
Вчора неабиякий резонанс викликав арешт росіянами акцій офшорного підприємства Fishing Company S.A. (Британські Віргінські острови), які є у державній власності України.
Це наразі може означати, якщо преса не бреше, що океанічні риболовні судна "Професор Михайло Олександров" та "Капітан Русак", номінальним власником яких є Fishing Company S.A., можуть бути арештовані на користь росіян під час заходу в порт.
Більш того орендарі цих судов, приватні компанії, за таких умов очевидно після цього викатять величезні фінансові претензії Україні за "завдані збитки".
Втім, про цікаві пригоди у Канаді орендарів українського державного риболовного флоту, через які російські регістри та російські страховики десятиріччями відмивають російські гроші вже писало "АРК".
Я наразі не буду міркувати - чи є нібито "арешт" акцій Fishing Company S.A. наслідком недбалості Держрибагенства чи це є запланованою корпоративною змовою на користь реальних бенефіціарів.
Я про інше. Як кажуть дельфінятки, росіяне на днях вже підписали протокол чергової сесії україно-російської комісії з рибальства на Азові на 2021 рік. Він чекає на підпис посадовця Держрибагенства.
Які наразі моторошно бігають коридорами.
Адже розпорядження Кабміну про створення відповідної комісії для підписання ще нема. Скоріш за все й директив на підписання від МЗС ще немає.
Тому колись такий підписант гарантовано присяде.
Але за нових обставин, а саме - якщо правдою є полювання росіян за залишками нашого риболовного флоту "через борги" - підписання такого протоколу означатиме мовчазну згоду України й на захоплення суден на Азові.
На жаль, таке підписання скоріш за все буде, бо у цих схемах макнуті геть усі посадовці середньої ланки, хто схвалює рішення.
Адже, надаючи за таких умов право російським прикордонникам заходити на борт українського риболовного судна, не слід дивуватися, що разом з ними "випадково" не буде тамтешнього державного виконавця.
Це стосується суден, що перебувають у державній власності, а такі на Азові є.
Фактично виникають ризики знекровлення економіки Приазов'я руками посадовців. Що у свою чергу сприяє ризику посилення контролю РФ над акваторією Азову.
