Чому НСТУ досі не стала справжнім національним мовником України?

"Суспільне" не є звичайним національним мовником. Телерадіокомпанія має загальнодержавне та стратегічно важливе значення для нашої країни. І це не просто пафосні слова, а й досить прикладні речі. Чому?

По-перше, суспільний мовник фінансується із наших з вами податків. Тобто щодня ми витягаємо з власних кишень кошти та даємо їх НСТУ, який має виробляти корисну для нас, якісну та чесну інформацію. Наступного року, до приклад, "Суспільному" планується надати понад 2,2 млрд грн.

По-друге, його єдиним акціонером є держава. А отже, держава як ніхто зацікавлена в ефективності роботи НСТУ.

По-третє, вручене державою найбільше покриття розповсюдження сигналу безпосередньо впливає на можливість виконання суспільних функцій.

По-четверте, НСТУ є єдиним членом Європейської мовної спілки від України. Що це дає? НСТУ є ексклюзивним транслятором найважливіших спортивних міжнародних подій: літні та зимові Олімпійські ігри, УЄФА ЄВРО, Чемпіонат світу з біатлону. Також це дає можливість брати участь у "Євробаченні", розповідати про міжнародні візити найвищих посадових осіб, поширювати новини про Україну в міжнародний інформаційний простір. Все це зміцнює імідж держави та дає можливість ламати негативні стереотипи про нашу державу.

Однак стан справ у Національній суспільній телерадіокомпанії України, який наразі існує, викликає серйозне занепокоєння. Це стосується не лише якості виробленого продукту, який кожен глядач може оцінити самостійно. Це стосується і управлінського безладу, і безгосподарності над майном, і фінансового хаосу у роботі НСТУ. Про відповідні факти повідомляють як працівники компанії та профспілки, так і представники інших національних мовників з прямого ефіру.

"Роздутий" статутний капітал та "дірки" у гаманці

Після 2014 року реформування медійного середовища передбачало утворення суспільного мовлення – із потужною організацією сучасної матеріально-технічної бази та висококваліфікованих працівників. Це дозволяло б створювати якісний та важливий контент. Таким мовником мав стати ПАТ "НСТУ", що утворили на базі Національної телекомпанії України.

У мене, як у глядача та громадянина, який також платить податки на роботу "Суспільного", існує власне розуміння, що означає "якісний контент" та ефективність роботи медіа гравця.

Тому оцінювати роботу компанії варто, оперуючи об’єктивними даними. Найбільш показним "діагнозом" є рейтинги каналу "UA:Перший", який зазвичай губиться у другій двадцятці. І у цьому випадку виникає раціональне питання: а чи ефективно використовуються наші з вами гроші?

Повний фінансовий "рентген" роботи суспільного мовника міститься у звіті Державної аудиторської служби, яка провела аудит НСТУ за 2014-2019 роки. Документ на 160 сторінок є ґрунтовним, суттєвим та всеохопним.

Короткий висновок щодо звіту: все дуже погано. Щороку ми з вами, як платники податків, надаємо все більше грошей НСТУ, але компанія ці кошти витрачає неефективно. Низка проблем в організації роботи спричинила не лише збитковість товариства, а й порушення та недоліки у діяльності ПАТ на суму 692 млн грн.

Назву деякі кричущі проблеми, який виявив фінансовий аналіз.

1) Завищення розміру статутного капіталу на майже 420 млн грн. та знецінення вартості акцій, якими володіє держава.

Ще на кінець вересня 2016 року розмір сформованого статутного капіталу становив 2544,3 млн грн. Він поділявся на 2544273 простих іменних акцій. Але зміни до нього з дати утворення не вносили й дотепер.

При цьому, прискорення корпоратизації спричинило утворення статутного капіталу з майна на 182,7 млн грн. Воно, як виявилося, – непридатне до використання та перебувало у комунальній власності, а вартість значно перевищила балансову через проведену дооцінку під час перетворення.

Ось приклад включення до статутного капіталу будівель і споруд житомирської філії НСТУ: їх переоцінили з 90,5 тис. грн. до 65,3 млн грн. Тобто у 722 (!) рази. Ніколи не здогадаєтеся, що увійшло до його складу: гаражний комплекс з шести окремих зруйнованих споруд.

Аудит підтвердив подібні факти майже в кожній філії НСТУ.

2) Безгосподарність при використанні орендованої землі ПАТ "НСТУ" та майна, яке надане в оренду.

Це коштувало Телерадіокомпанії 27,1 млн грн. Поряд з цим зарахування на баланс НСТУ земельних ділянок без оформлених документів на право користування призвело до завищення вартості активів компанії на суму 74,9 млн грн.

3) Втрата майна та можливих доходів від браку контролю та ухвалення неефективних управлінських рішень при використанні цього майна.

У НТКУ (а потім НСТУ) були на обліку службові квартири вартістю 1,9 млн грн., які вже понад 10 років є приватною власністю.

Бракує і управлінських рішень щодо використання ще п’яти службових квартир, чотирма з яких зараз безкоштовно користуються сторонні люди. А ще одна квартира – залишається вільною понад два роки. Загалом витрати з амортизації шести помешкань становили 1,3 млн грн.

Крім того, сторонні особи заволоділи будівлею гуртожитку "Одеської РД" вартістю 3,6 млн грн. При цьому, ТРК сплачує 300 тис. грн податку на землю під цим гуртожитком. І нараховує амортизацію загалом 1,4 млн грн.

4) Щорічне приховування наявної кредиторської заборгованості.

Зокрема, через таке приховування перед компанією Euronews S.A. на суму 10,6 млн євро вже призвело до арешту фінансової гарантії на суму 15 млн євро, перерахованої НСТУ як мовником організатором ПКЄ-2017 на рахунок ЄМС. Такі дії коштували державі понад 7 млн грн., сплачених за послуги з юридичного представництва у Женеві.

Загалом стабільне приховування розрахунків з ЄМС спричиняє невідображення в обліку станом на кінець 2019 року кредиторської заборгованості на суму 840 тис. євро.

5) Безсистемність при укладанні договорів на трансляцію.

Через це Концерн РРТ у червні – вересні 2018 року призупинив трансляцію програм "UA:Перший" у 9 областях та зупинив з вересня 2018 року трансляції його програм по всій України, окрім територій з особливим режимом мовлення. А за надані без договорів послуги наразі Концерн РРТ у судах намагається стягнути з НСТУ 90,8 млн грн.

6) Неефективні управлінські рішення у кадрової політики ПАТ "НСТУ".

У 2017–2018 роках під прапором "оптимізації штатної чисельності у "м’якому" режимі" НСТУ запропонувала працівникам заохочувальні виплати в обмін на добровільне звільнення. Такі виплати склали від двох до трьох посадових окладів, що коштувало нам з вами 2,6 млн грн.

Одночасно, попри наявність необхідних працівників, НСТУ залучало сторонніх осіб та ФОП-ів до виробництва телерадіопрограм. І за це ми з вами додатково заплатили 3,5 млн грн.

7) Витрати без затвердження відповідних фінансових планів протягом 2017-2019 рр.

Відсутність забезпечення належного контролю з боку Держкомтелерадіо за роботою НСТУ призвело до формування завищених показників витрат на трансляцію у 2019 році загалом на понад 100 млн грн та видатків протягом 2017-2019 років на суму майже 27 млн грн. при відсутності затверджених фінансових планів.

8) Прорахунки НСТУ при проведенні "Євробачення-2017" та після його завершення.

Наслідком стало упущення вигод, додаткових витрат ресурсів та незабезпечення ощадливості до майна, яке набули для конкурсу і залишеного у ТРК. Ціна питання – понад 19 млн грн.

Так, через зволікання з ухваленням рішень щодо організації події НСТУ оштрафували на 150 тис. євро. А зволікання з оплатою отриманих під час конкурсу робіт та послуг спонукало виконавців "вибивати" погашення заборгованості у судах, що додатково коштувало суспільному мовнику 1,5 млн грн.

Крім того, за нецільовим призначенням НСТУ використав 700 тис грн із державного та місцевого бюджетів – їх виділяли саме на підготовку та проведення ПКЄ-2017. При цьому, аудит встановив нестачу і необґрунтоване списання майна на понад 160 тис. грн., залишеного після конкурсу у НСТУ.

А у 2017 році НСТУ знехтувало вимоги Кабміну щодо використання залишку коштів, отриманих від господарської діяльності при проведенні ПКЄ-2017, та спрямувало майже 10 млн грн. на інші цілі.

Але й це ще не все. Система організації не дозволяє своєчасно попереджати виникнення недоліків і порушень норм законодавства. Найбільше покриття розповсюдження теле- та радіосигналів не використовується на благо суспільства. Знищуються регіональні мовники, які до реформування були повноцінними обласними телерадіокомпаніями.

Найцікавіше інше: замість обговорення проблем, зазначених в аудиті, та запропонованих пропозицій, як покращити роботу, НСТУ пішла дуже дивним шляхом: звернулася до Окружного адмінсуду Києва. Компанія намагається скасувати результати об’єктивного аудиторського звіту, знову неконструктивно витрачаючи наші з вами гроші на судові "бійки".

За неефективність потрібно відповідати

Процес реформи суспільного мовника тісно пов’язаний із іменем Зураба Аласанії, на якого громадянське суспільство покладало великі надії. 25 березня 2014 року його призначили гендиректором Національної телекомпанії України. У листопаді 2016 року він подав у відставку. Але 10 квітня 2017 року Наглядова рада новоствореної "Національної суспільної телерадіокомпанії України" під час конкурсу обрала його на посаду Голови правління НСТУ.

Можна довго сперечатися, на скільки намагався керівник НСТУ за ці роки створити на базі НСТУ справжній суспільний мовник і що робив для цього, однак очевидним є факт: з 2017 року телерадіокомпанія так і не досягла головної мети. Місія, нагадаю, – надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ. Однак телеканал або не висвітлює значущі громадсько-політичні події, або не достатньо приділяє їм уваги, а інформацію про роботу органів влади різних рівнів і компетенції є дозованою, або незбалансованою.

"Всебічна інтеграція України у світові структури та міжнародні організації є стратегічним курсом зовнішньої політики України" – це пріоритет для каналу, який, мабуть, незрозумілий для теперішнього керівництва НСТУ. Лакмусовим папірцем цього "діагнозу" стала передача каналу СТБ організації національного відбору Євробачення.

Крім того, аналіз роботи Зураба Аласанії на посаді Голови правління НСТУ з 2017 року свідчить про низку порушень контракту з його боку:

1) Ретельне вивчення резюме, яке Зураб Аласанія подавав для участі в конкурсі з обрання Голови правління ПАТ "НСТУ", виявив невідповідність Голови правління займаній посаді через недостатню кваліфікацію. Він не має повної вищої освіти відповідного напряму підготовки, а також у нього відсутня післядипломна освіта в галузі управління. Такі вимоги є необхідними для участі в конкурсі.

2) Голова Правління проігнорував та не виконав вчасно і повністю рішення Наглядової ради від 25 жовтня 2017 року про підвищення зарплати працівників НСТУ з 2 квітня 2018 року.

Поряд з несвоєчасним виконанням цього рішення колективу збільшили лише оклади, але позбавили будь-яких доплат. Йдеться, зокрема, за вислугу років чи інтенсивність праці. А більшість творчих та технічних працівників компанії з початку 2018 року не одержували премії, хоча майже всі представники менеджменту вищої та середньої ланки на додачу до високих окладів отримували премії (до 100%). У самого Зураба Аласанії зарплата у 2019 році становила майже 1,4 млн грн.

3) Свідоме штучне створення дублюючих виконавчих органів ПАТ "НСТУ".

За 15 місяців (з липня 2017 р. до жовтня 2018 р.) на оплату їхньої роботи витратили понад 8 млн. Це можна вважати зловживанням владою або службовим становищем?

4) За півтора роки роботи на посаді Зураб Аласанія вчинив низку сумнівних дій, які дають підстави для втрати довіри до нього з боку членів Наглядової ради. Серед них:

• Працевлаштування без будь-яких конкурсів на менеджерські високооплачувані посади осіб із сумнівною репутацією та недосвідчених осіб без кваліфікації;
• Свідоме введення в оману членів Наглядової ради та суспільства щодо термінів і обсягів скорочення штату працівників НСТУ під час конкурсу з обрання Голови правління;
• Свідоме неефективне використання коштів за умов вимушеного недофінансування НСТУ;
• Суттєве зменшення покриття території України сигналом "UA:Перший", втрата значної частини аудиторії та, як наслідок, суттєве зниження рейтингів;
• Поступове і поступальне послаблення Українського радіо;
• Не виконання обов’язків щодо збереження державної таємниці та позбавлення СБУ доступу до неї;
• Неспроможність і небажання сприяти проведенню незалежного і прозорого аудиту компанією Ernst&Young.

Усі ці факти свідчать про грубе порушення головою правління своїх трудових обов’язків.

Контракт з Головою правління ПАТ "НСТУ" діє з 13 травня 2017 року і формально має завершитись 13 травня 2021 року. Але зважаючи на критичний стан справ у НСТУ, неналежну організацію роботи компанії на мій погляд варто розглянути можливість дострокового припинення дії контракту із Зурабом Аласанією.

Як народний депутат, я вже звернувся до Наглядової ради НСТУ із відповідним проханням. Закликаю й інших колег по парламенту, кому не байдужа доля суспільного мовника, долучитися до цих вимог.

Також по вищезазначеним фактам мною було направлено звернення до Національної поліції України за результатами якого відкрито кримінальне провадження щодо, на мою думку, неефективного використання коштів платників податків керівництвом НСТУ і персонально Аласанією.

Зволікання з вирішенням проблем, які накопичилися у НСТУ, лише поглиблює недовіру до Суспільного, а також надалі дискредитує саму ідею суспільного мовлення.