Підсумки 2020: про сумне з гумором

Схоже, цей рік таки минув. Рік складний, напружений, рік клоунади та олігофренії. І при цьому є надія, що наступний день, а разом з ним наступний рік стануть краще. Нікому не хочеться псувати собі настрій перед новорічними святами. Тому розповім про сумне з гумором та про веселе в реалізмі.

В першу чергу згадаємо про першу особу держави — першого преЗЕдента, який зміг. Зміг одночасно посісти перше місце в номінації "Успішний політик" та "Політичний невдаха". ПреЗЕндент - найуспішніший невдаха. І ця біполярочка, на жаль, жорстко б’є по українцям.

Весь рік нам розповідали про успішність Нормандського формату. Скільки було галасу навколо цих перемовин, скільки покладали надій та страхів на зустріч в Парижі! Зеленський у піднесеному настрої від зустрічі навіть встиг Путіну ультиматум поставити: “якщо не підете з Донбасу — то Україна має план "Б". Ну і план "В". І на всяк випадок план "Г".” Словом, погрожував наслідками.

Рік пройшов. Термін ультиматуму сплинув. І нічого краще, ніж його продовжити Зеленський не вигадав. Ну, біполярочка, що тут зробиш. 

Про відповідальність Зе і його команди: 
- злив операції по вагнерівцям та удар по міжнародній репутації наших спецслужб;
- плівки Єрмака, торгівля посадами його братом;
- справа корупціонерів зі слуг Юрченка та Халімонова;
- Татаров,
і це тільки верхівка айсбергу з якою Зеленський не тільки не хоче боротися, а просто не помічає. Для цього навіть винайшли кишенькового прокурора - Венедіктову, яка успішно відмазує корупціонерів від відповідальності. 

Ніхто з вищезазначених осіб не поніс відповідальність у 2020 році, не понесе і у 2021 — допоки Зеленський і його команда при владі. 

ВІЙНА І МИР: ЗАЙВЕ ВИКРЕСЛИТИ

Весь рік нас годували казками про мир. "Сто днів перемир'я", "На Донбасі майже нема обстрілів", "Солдати майже не гинуть". Тільки наш Генштаб на чолі з Зеленським міг додуматись до унікальної технології — платити військовим за те, щоб вони НЕ стріляли у відповідь!

Але факти — штука вперта. За рік "перемир'я" на фронті загинуло 50 солдатів, які офіційно визнані як "бойові втрати", понад 70 — зазнали поранень, більше ніж 350 — загалом постраждалих бійців.

І ще один факт на додачу: домовленості — так і не виконані, Україна так і не отримала можливості захистити своїх громадян та відновити контроль над територією. Ми ведемо окопну війну — це відверте приниження для України, оскільки XXI століття — епоха мобільних груп реагування, сучасної техніки та далекобійних систем ураження, а не траншей, в яких ми марно втрачаємо солдат.

Українцям цікава перемога у війні. Зеленський прагне виключно безболісної  капітуляції, яку він прикриває словом “мир”. Його не цікавить, що буде після нього. Певно, крилаті вислови — єдине, що залишиться після шостого президента. Зеленський, "який нє лох", бачить ідеальне рішення проблеми — "перестать стрелять". 

"Перестать стрелять" мають терористи, які порушили тишу за час "перемир'я" понад 10 тисяч разів. "Перестать стрелять" мають російські солдати, чиї генерали прагнуть інспектувати наші території. "Перестать стрелять" мають вороги, а не українські захисники. 

У пошуках "миру" Зеленський активно взявся за розробку нового підходу до мінської ТКГ. Тільки реформування нашої делегації вирішили здійснити за старим добрим методом — більше клоунади, а там розберемось.

І почались шахові перестановки. Спочатку на звалищі історії відкопали Кучму. Той швидко збагнув, що потурбували його сон даремно, і пішов на покой далі. Тоді з політичного архіву дістали ще більш дрєвню мумію Кравчука, а при ньому приставили говорящою головою Фокіна. І коли останній сказав про американців, що намагались захопити Крим — мені здалось, що ми реально повернулись у реалії 91-го року.

Але перше місце за рівнем екстравагантності здобуває речник української делегації в ТКГ Олексій Арестович — працює ним і нині. Псевдо ветеран, з 300 бойовими виходами “у невідомому напрямі” й багатим акторським бекграундом та дивакуватими замашками на філософський глобалізм.

Чого тільки не зробиш у пошуках миру :)

Але ЗЕ-лені на цьому не зупинилися! Там, де є один клоун, чекай і другого. І Сивохо не змусив себе просити двічі: вийшов на спеціально збудовану для нього "платформу примирення" у образі чудо миротворця Донбасу. Все як і має бути.

Щоправда, не всім сподобався такий "голос Донбасу", мені в тому числі. Коли патріоти, деякі з яких самі зі Сходу, проявили свою громадянську позицію, "платформа" Сивохо не втримались на плаву, йому довелось спуститись на землю — в прямому сенсі.

Подальшу історію ви знаєте: з двома моїми побратимами я поїхав ночувати на ізолятор,  нам пришили тяжку справу, тягнеться судова тяганина. Її ми також забираємо у 2021-ий.

Радує хіба одне: справу перекваліфікували на середньої тяжкості, то ж тепер намагаються мені пришити до 5 років за ґратами. 
Прогрес він такий :)

То що можна сказати у проміжному підсумку по Донбасу?
Хтось дорікне, що нічого критичного не сталося, а я просто поширюю "зраду". Так от, нічого ДІЙСНО критичного не сталося, але тільки через стійку патріотичну позицію деяких верств населення. Пригадайте, що під час розведення у Золотому, де ми й дізналися, що Зеленський не лох, хоч це і не зовсім правда, ми жили місяць. Все для того, щоб не дати відвести війська поза населені пункти, які залишилися б людей у сірій зоні. Місяць чергувань на передовій, на самому “нулі”  та величезна увага ЗМІ вчергове не дали здати українську землю. Так само як і в мирних містах, нам доводилося захищати мову, культуру та нашу історію від посягань як російських загарбників, так і від колаборантів в середі країни. 

Будуть нові сивохи, арестовічі, фокіни, нові провокації від Зеленського та його команди і тільки від реакції нашого суспільства залежить успішність ворожих планів. Розслаблятись рано, війна триває.

Цей рік для нас пройшов під кольорами всіх судів столиці. Хвиля репресій на патріотів почалась 12 грудня, коли незаконно затримали Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугар. Майже одразу поліція гучно заявила, що "знайдені справжні вбивці Павла Шеремета". На пресконференцію з оголошення результатів навіть прийшов сам Зеленський, там же встиг порушити закон — назвав затриманих "вбивцями", хоча в країні діє презумпція невинуватості.

Але ось пройшов рік, а в справі досі пусто. Старі докази розвіяні, нові — не знайдені. Ріфмастер рік за ґратами, Новий рік теж проведе там. Усі судові засідання проходили по відпрацьованій схемі: або його переносили за смішною причиною, або Андрію подовжували термін утримання ще на два місяці. Раз за разом. Суд за судом.

Але справа Ріфмастера не тільки знищила залишки легітимності нашої поліції та влади. Вона нагадала українцям, як треба об'єднуватись під одним прапором. Ми чудово засвоїли цей урок під час Революції Гідності. Ми чудово показали, як вміємо об'єднуватись, коли почалася війна: волонтерські рухи, добровольчі батальйони - це і переродило ЗСУ та обороноздатність країни. За ті 29 років, що Україна існує як незалежна держава, відбулись зміни, які вже не повернути у зворотному напрямку.

Наша єдність вирішує багато проблем. Якби мене не підтримали українці у боротьбі з колаборантами, якби не збиралися сотні людей під судами по справі харківських робінгудів, якби не приходили люди на суд до Яни Дугар і до Юлії Кузьменко, ми б усі святкували Новий Рік разом з Андрієм Ріфмастером в ізоляторі. 

На жаль, нас частіше об'єднує спільний ворог, а не прагнення до спільного блага. Але я готовий частково брати відповідальність і на себе. Значить я та інші небайдужі не знайшли потрібних слів та аргументів, щоб переконати українців любити свою Батьківщину! 

Власний приклад та досвід я відношу до позитивних моментів. За цей рік ми відстояли в Києві величезну кількість природоохоронних зон та заповідних ділянок, навіть територію музею Пирогово, яку намагалися через корупційні схеми забудувати та віджати. 

Ми в кожному району провели величезну кількість екологічних захисних акцій: починаючи від толок та прибирання сміття закінчуючи поданням проєктів щодо вдосконалення сміттєперероблення в Києві, брифінгами та круглими столами з залученням експертів. 

Провели величезний обсяг роботи з зоозахисту, як і виховної з тими, хто ображає тваринок, так і допомоги різним притулкам. 

І не варто забувати, що за два місяці жорстких карантинних обмежень ми впровадили ініціативу НК Волонтер та розвезли понад 1000 пакунків адресної допомоги найнезахищенішим верствам населення. Ми допомагали саме тоді, коли про цих людей не змогла потурбуватися держава. 

І це дає нам вектор як рухатися далі. 

ПІДСУМОК

Цей рік не зміг зламати нас — тільки зробив сильніше. Не дарма Провідник ОУН Євген Коновалець казав: “У вогні перетворюється залізо на сталь, у боротьбі народ стає Нацією”. 

Наш шлях до справжньої незалежності, справжньої ідентичності ще попереду. І я впевнений, що ми його пройдемо гідно, разом.

Поважайте себе, поважайте та цінуйте українське.
Все буде Україна. Вітаю всіх з Новим роком!