Центренерго. Кричущий непрофесіоналізм і корупція.

Вітаю всіх з новим 2021 роком!

Як і обіцяв публікую проміжні підсумки розслідування, щодо політики знищення довкілля, з боку  посадовців ПАТ «Центренерго»,  фактів їх корупційної діяльності та зловживань.

Чесно кажучи, коли пів року тому, до мене звернулись громадяни з проханням допомогти їм відстояти своє право на чисте довкілля, я і уявити собі не міг, що звичайне екологічна тема виведе мене на махрових корупціонерів і злочинців.

Не буду зупинятися на деталях екологічного стану в країні, єдине зазначу, що ця проблема вже давно не українська. Чистим довкіллям переймається весь світ, частиною якого є тако ж і Україна. Ми зобов'язані реагувати на ці виклики разом з цивілізованим світом, саме про це йдеться в підписаній Угоді про асоціацію між Україною і ЄС.

Ми не можемо собі дозволити, як завжди хиляти під дурня і в той же час, коли наші партнери ведуть боротьбу за чисте повітря, безбожно його отруювати. Тому, саме з цієї причини розпорядженням КМУ від 8 листопада 2017 р. № 820-р було схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року, з чітко зазначеними пріоритетами:

- перероблення відходів - утилізація з поверненням у виробничий цикл різних матеріалів, що містяться у відходах;

- інші види утилізації відходів, у тому числі енергетична утилізація, використання відходів як вторинних енергетичних ресурсів.

Золошлакові відвали, що розташовані біля кожної української ТЕС – це і є той головний біль Європи, від якого Україні потрібно негайно позбавлятися. Європейські країни з цим завданням справляються на відмінно. ЄС переходить на економіку закритого циклу (поводження з ресурсами), яка є основою стратегії стійкого запобігання екологічним загрозам.

Європейські ТЕС втілюють технології по відбору золи безпосередньо з технологічного процесу, тому зола не потрапляє на звалища відходів. Таке поняття, як золошлакові відвали на більшості європейських ТЕС вже не існує. Вони вирішили це дуже просто -  ТЕСи безкоштовно віддають золу компаніям, які готові її відбирати з блоків і вивозити з відвалів для подальшого перероблення та утилізації. Більш того, в опалюваний сезон ТЕСи доплачують цим компаніям, компенсуючи транспортні затрати.

Виконуючи Угоду про асоціацію з ЄС, вимоги розпорядженням КМУ від 8 листопада 2017 р. № 820-р українські ТЕСи також мають перейти на таку модель і це є базовим принципом запропонованої урядом стратегії. Тому, промислові відходи, які утворюються в наслідок діяльності ТЕС, завдяки використанню новітніх технологій повинні відбиратися з технологічного процесу і направлятися на подальше перероблення.

Так бути повинно, а що ж відбувається насправді? А насправді керівництво ПАТ «Центренерго» (надалі: ЦЕ), в особі керівника О. Корчинського і членів дирекції глибоко забили і на Угоду з ЄС, і на КМУ, і на страждання населення. Вони не хочуть віддавати золошлакові відходи переробникам і утилізаторам безкоштовно, як це робиться в Європі, вони на відходах хочуть заробляти. Аргумент у них, на їх думку, залізний: раз є компанії, які цим займаються, то чому б і держпідприємству не заробити на відходах.

Ситуація складна, тому фахівці ВГО ВВП «Солдатських комітети» (надалі: СК), заради об'єктивності і чистого довкілля, знову з головою залізли в розбір не простих відносин між ПАТ «Центренерго» і компанією екологічного напрямку ТОВ «Маклайф АСУ», попутно вивчаючи гори нормативних документів, угод та законів.

З 2014 року ТОВ «Маклайф АСУ» (надалі: компанія) намагається впровадити на ТЕС «Трипільська» новітню технологію по відбору сухої золи безпосередньо з блоків ТЕС. Це могло б стати першим кроком до впровадження в Україні використання технології закритого циклу. Більш того, недопалений вуглець, який в тоні вугілля складає 8-12%, після переробки золи можна знову застосовувати на ТЕС,  в якості  вторинних енергетичних ресурсів. Саме так робиться в Європі, саме цього вимагає  Національна стратегія управління відходами в Україні.

Компанія плідно співпрацює з міжнародними організаціями, європейськими колегами, які спеціалізуються на екології, має запатентовані технології й наукові розробки. Вкладені мільйоні кошти, разроблені проекти, вироблене нове обладнання, все це узгоджене з науково-дослідними інститутами, державними інспекціями. Проте, до сьогоднішнього дня, ця компанія, якій важко знайти в Україні альтернативу, не може навіть запустити в повному обсязі тестове обладнання, яке вже встановлене на ТЕС «Трипільська», згідно укладенного договіру.

В ході громадського розслідування, СК провело зустрічі з мешканцями району, директором ТЕС «Трипільська» П. Кравець, були розмови з в.о ген. директора ПАТ «Центренерго» О. Корчинським, керівником ТОВ «Маклайф АСУ» С. Чопенко, представниками місцевої влади, вивчені документи, які показують відносини між сторонами.

Висновок: ПАТ «Центренерго» свідомо заважає впровадженню новітньої технології по відбору сухої золи, безпосередньо з блоків станції та вивозу золошлаку з відвалу для подальшого його переробленням та утилізації. Воно не зацікавлене в співпраці з ТОВ «Маклайф АСУ», оскільки ця компанія у своєї діяльності використовує цілком європейський підхід. Відкритість, чесність та законність – є основними принципами діяльності компанії. Такий висновок ґрунтуються на фактах, які були виявлені в ході розслідування.

Тепер по порядку.

У 2019 році, за ради того, щоб заволодіти унікальною технологією відбору сухої золи, на компанію було здійснено спроба рейдерського захоплення. В результаті, по команді ПАТ «Центренерго», тестове обладнання в незаконний спосіб було передано в користування рейдерам, які без будь-яких прав і технічних узгоджень, по сірій схемі почали відбирати на ТЕС «Трипільська» суху золу.

Тепер давайте складімо два і два. З одного боку ЦЕ не бажає співпрацювати з компанією, яка налаштована на діяльність без будь-яких кримінальних схем, тобто по білому. З другого, ЦЕ зацікавлено в співпраці з мутною фірмою, яка працює по сірім фінансовим схемам. Про що це говорить?

Ви все правильно зрозуміли: мутна фірма чиновникам більш до вподоби, бо можна отримувати незаконну вигоду від відбору сухої золи. Ми ж не малі діти і розуміємо, прибуток від такої діяльності не піде до державної казни. Він опиниться у кишенях посадовців держпідприємства, саме для цього і потрібна мутна фірма.

Це і є головна причина по якій наглядова рада і керівництво ЦЕ нахабно виштовхують ТОВ «Маклайф АСУ» з договірних відносин з ТЕС «Трипільська». Все дуже примітивно і очікувано, ми знову стикаємося з ненажерливими апетитами чиновників.

За всім цим беззаконням стояло ПАТ «Центренерго», в особі члена дирекції пана Уварова, який саме і кришував рейдерів. Злочинці не соромились про це відкрито заявляти, їх лідером був Л. Міндіч. Всі спроби компанії достукатися до керівництва ЦЕ  та правоохоронних органів були марні, лише своєчасне втручання в конфлікт ветеранів «СК», зупинило рейдерів.

Вищевказані дії посадових осіб ПАТ «Центренерго» Кримінальним кодексом України кваліфікуються, як злочинні й підпадають під:

-ст. 364 ККУ - зловживання владою або службовим становищем, що призвело до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи інтересам юридичних осіб;

-ст. 191 ККУ - привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

З приходом нового керівника держпідприємства О. Корчинського ситуація погіршилася. Він, продовжив політику свого попередника і застосував фінансовий та адміністративний тиск на компанію. Мета:  змусити її припинити діяльність, яка спрямована на виконання завдань, зазначених у Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року. Сподіваючись на те, що ніхто глубоко копати не буде, ЦЕ  діє дуже топорно, проте ветерани копнули і побачили цікаву картинку.

Корчинський, порушуючи вимоги Класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Держкомітету України по стандартизації, метрології та сертифікації України від 29.02.96 р. № 89 та норми закону «Про відходи», використовуючи своє службове становище, змушує ТОВ «Маклайф АСУ» платити ПАТ «Центренерго» за  суху золу, яку компанія відбирає на своєму обладнанні і своїм коштом. В той час, коли згідно з законом і ПКУ вартість безповоротних нормативних відходів включається до собівартості виготовленої продукції.

Іншими словами ТОВ «Маклайф АСУ» повинно платити ПАТ «Центренерго»:

- за те, що вже оплачено споживачами електроенергії;

- за те, що надає послугу за свої кошти і своїм обладнанням.

Суха зола, згідно з Класифікатором відходів ДК 005-96 – це нормативні безповоротні відходи. При цьому в п. 331 Методрекомендації № 373 сказано, що безповоротні відходи враховують загальною масою по всій продукції, тобто вони навіть не рахуються, як товар сумарно, тому не підлягають перепродажу, а тільки переробці та утилізації.

Цього вимагає і закон "Про відходи", де у ст.1 зазначено: відходи – це будь-які речовини, матеріали, що утворилися в процесі виробництва і не мають подальшого використання за місцем їх утворення і від яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації.

Утворення відходів безпосередньо пов'язано з технологічним процесом. Згідно з нормами ПКУ, матеріали у вигляді безповоротних відходів вважаються використаними в господарській діяльності платника податку. Іншими словами суха зола і золошлак, який накопичується на відвалі не є товаром, а є відходами. 

Спроба ПАТ «Центренерго» реалізувати відходи, собівартість яких закладена в тариф на електроенергію та сплачена споживачами – є порушенням закону і нормативних актів. А якщо  врахувати ще і той факт, що зола пропонується до продажу без коригування тарифу на електроенергію в бік його зменшення, то це вже виглядає, як економічний злочин.

Незаконне формування ціни на суху золу, з метою її перепродажу вдруге, використання службових повноважень для здирництва з компанії сплати держпідприємству за послугу, яку сама ж компанія і надала ПАТ «Центренерго» - є кримінальним злочином.

Я розумію, що згідно зі статутом головною метою ПАТ «Центренерго» є отримання прибутку. Але ж, це аморально саботувати спроби очистити довкілля та отримувати прибуток, виставляючи необґрунтовану ціну на золу. Яка в результаті отруює повітря і лишає конституційного права громадян жити в чистому довкіллі.

Такі дії, з боку керівництва держпідприємства безперечно є злочинними, як  до людей, так і до природи. Ніякий прибуток не вартий здоров’я українців, тим більш що собівартість золи вже сплачена українцями в тарифі за електроенергію.

Проте, команда Корчинського все ж таки загнала в кут ТОВ «Маклайф АСУ» і воно погодилося з незаконними вимогами ПАТ «Центренерго» на оплату відібраної ними сухої золи з блоків ТЕС «Трипільська», в розмірі 80 грн. Населення і місцева влада з полегшенням зітхнули, бо знову з'явилася надія, що нарешті золу почнуть відбирати з блоків та вивозити з відвалу. На першу партію компанією до ЦЕ було направлено заявку. І тут розпочалося саме цікаве і інтригуюче!

Відчувши безкарність і вседозволеність, посадовці держпідприємства стали безпідставно вимагати з компанії ще більшу ціну за тону відібраної сухої золи. І це не спроста, Корчинський  робить все, щоб компанія не витримала адміністративного та фінансового тиску.  Тема співпраці ЦЕ з мутною фірмою з порядку денного ним не знята.

05.11.20р. раптово була скликана нарада, за участю представників ТОВ «Маклайф АСУ», головувала нарадою член дирекції К. Міненок. Вона безапеляційно заявила, що тепер ціна за тону сухої золи буде коштувати компанії 300 грн, потім спустила ціну до 280 грн. На питання: чому так? Прозвучала екстраординарна відповідь: тому що компанія, мабуть, на цьому непогано заробляє, то чому ж і нам не заробити?

На мій погляд, це вже дно. Такі заяви вказують на дуже низький фаховий і моральний рівень менеджменту держпідприємства, який не розуміє, що працює на державу, а не в приватному ларьку. Здається посадові особи ПАТ «Центренерго», купаючись у власному свавіллі, остаточно забули, що прибуток держпідприємства повинен складатися з виробництва електроенергії. Держава чекає від них саме цього, а не дрібного здирництва з підприємців трьохсот гривень за рахунок здоров’я своїх громадян.

Але, як показує життя ніякого прибутку держава від них не дочекається. За результатами аукціону  29 грудня 2020р, на якому ПАТ «Центренерго»  продало  3,27 млн МВт-г, держава понесла збитки, а заробив на цьому пан Коломойський. Судячи по шаленим обсягам закупок, Корчинський з великою радісттю йому в цьому допомагав.  От такі у нас господарники і державники…

Звісно ж, компанія на таку пропозицію не погодилася, проте і відмовилася капітулювати. Тому, в якості покарання від керівництва держпідприємства стали йти вказівки, щодо не відповідності деяких документів по тестовому обладнанню. Однак, коли вже і ці документи були довезені, ПАТ «Центренерго» пред'явило ще купу необґрунтованих претензій, вимагаючи розірвати чинний договір.

Треба зазначити, що всі ці наради й розпорядження проводяться без протоколів і документування за підписом керівника, тільки в усній формі чи телефоном. Ну що це, як не саботаж державної програми по відновленню довкілля, зловживання посадовими обов’язками і корупція?

Після цього, процес по запуску тесового обладнання взагалі зупинився, ситуація зайшла в кут. В підсумку знову страждають мешканці Обухівського району, а на золовідвалі заповнюється остання карта. І це при тому, що альтернативи запатентованої технології ТОВ «Маклайф АСУ» нема, а ПАТ «Центренерго» не володіє, а ні відповідною технологією, а ні ліцензією на переробку і утилізацію відходів.

Замість того, щоб розпочати конструктивне співробітництво з компанією та приступити до виконання вимог Національної стратегії управління відходами в Україні, Корчинський і його команда організували цілу інформкампанію в фейсбуці. Мета банальна і примітивна: виправдання в публічній сфері незаконних дій посадовців держпідприємства. Ефект вийшов діаметрально протилежний, народ дружно посміявся над недолугою спробою корупціонерів видати себе за білих і пухнастих.

Для довідки: на ТЕС «Трипільська» за весь час її існування не було жодної спроби зменшити попадання золи на золовідвал чи промислового вивозу вже з нього золошлаку. По логіці, чиновники зобов'язані були б вхопитися за таку пропозицію від ТОВ «Маклайф АСУ» і надати компанії всі умови для реалізації такого плану, бо від них це вимагає держава  та Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Відповідально ставлячись до можливих наслідків від зростаючого рівня екологічної небезпеки та намагаючись усунути будь-які розбіжності з ПАТ «Центренерго» по обладнанню, керівництво ТОВ «Маклайф АСУ» знов пішло на поступку. Було прийняте рішення, про заміну тестового обладнання на промислове. До ТЕС «Трипільська» відправлено відповідного листа №126-03/20 від 24.12.2020р. з проханням погодити пропозицію. Від керівництва ТЕС «Трипільська» прийшла відповідь про згоду, що яскраво демонструє готовність компанії і станції й надалі співпрацювати і разом розв'язувати екологічні проблеми регіону.

Враховуючи те, що «Трипільська» станція повністю підпорядкована ЦЕ  прогнозувати, як надалі будуть відбуватися події, не можливо. …Хоча, я дуже сподіваюсь, що після цієї публікації посадовці ЦЕ нарешті отямляться і зрозуміють, що є таке поняття, як людяність та обов'язок перед державою.

Мене дивує позиція голови Фонду Держмайна України Д. Сенниченко, вона нагадує здебільш мовчазне спостереження. Але ж не все так просто.

ПАТ «Центренерго» підпорядковане та управляється Фондом, саме Сенниченко призначає керівника, членів наглядової ради, погоджує кандидатів у члени дирекції. Нема сумніву в тому, що те що зараз відбувається на держпідприємстві, є результатом призначень, безпосередньо голови Фонду. То, хочу спитати: пан Синниченко проти чистого довкілля чи  він теж, разом з Корчинським бажає заробляти на тоні відходів?

ВГО ВВП «Солдатські комітети» направило відповідні листи до Президента України, Голові ВРУ та голові Фонду Держмайна. Ми не просто проінформували керівництво держави про зловживання, факти корупції та кричущий непрофесіоналізм посадовців ПАТ «Центренерго». Ми задали всім дуже прості питання:

«Яким ще чином можна позбавитися золовідвалів, якщо не віддавати безкоштовно золошлакі компаніям, які готові його переробляти та утилізувати? Чому весь цивілізований світ робить саме так, а Україна ні?»

Якщо бути зовсім відвертим, то в листах є ще одна вимога. Йдеться про прийняття кадрового рішення, щодо відповідності займаної посади чинного керівника ПАТ «Центренерго» О. Корчинського. Ті, хто не розуміє, що головне завдання держави полягає в забезпечені здоров’я нації, ті хто значно погіршує екологічний стан цілого регіону і сприяє корупції, тому нема місця на посаді керівника держпідприємства, тим більш такого, як ЦЕ.

Нахабне відношення до вимог громадян, нехтування законами, зухвала корупція, повне ігнорування вимог КМУ, щодо перероблення й утилізації відходів, відвертий саботаж будь-яких спроб з боку громадськості та підприємців розв'язати екологічні проблеми – це і є сьогодні ПАТ «Центренерго». Саме так воно виглядає в очах простих людей і світової спільноти. І з цим пора вже щось робити.

Так не може продовжуватися без кінця! Не за це ми, ветерани війни, ризикували своїм життям на Східному фронті. Таке відношення до державних справ нас обурює і ображає! Ми не зупинимося, аж доки нас не почують!

Я розумію, що правдива інформація про діяльність підприємств, які входять в зону відповідальності Фонду держмайна України, скоріш за все до пана Сенниченко не доходить.

Тому, на регулярній основі, через соціальні мережі та свій блог на Цензор.НЕТ, буду інформувати суспільство і особисто його, про порушення закону і факти протидії, з боку керівництва ПАТ «Центренерго», щодо боротьби за чисте довкілля і зловживання своїм службовим становищем.

Криза управління, яка є закономірним слідством чинної політичної системи, є головною причиною попадання на керівні посади таких от корчинських, уварових і інших «державників». Але ж і з цим ми впораємося…))

Далі буде!