Чергову реформу в будівництві хочуть скасувати в судовому порядку

Як каже народна мудрість, місце сидіння визначає точку зору.

23 грудня 2020 року Уряд підтримав план Мінрегіону щодо завершення реформи містобудування, який має на меті приведення розпочатої у березні 2020 року реформи у відповідність до законодавства та створення нового законопроекту, який передбачатиме передачу дозвільних та контрольних функцій у будівництві приватним структурам.

Кабінетом Міністрів України здійснено чергову оптимізацію органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду шляхом ліквідації створених у березні 2020 року Державної інспекції містобудування і Державної сервісної служби містобудування.

Натомість створена Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, яка здійснюватиме архітектурно-будівельний контроль і нагляд у сфері містобудування без дозвільно-реєстраційних функцій.

При цьому навести лад у досі діючій Держархбудінспекції ніхто не бажає.

Я наголошував, що вбачаю в цьому лише вирішення кадрових питань,  адже повноваження нової Інспекції практично ідентичні повноваженням Державної інспекції містобудування, хіба що за виключенням ліцензування в будівництві. Однак такі відмінності можна було б врегулювати шляхом внесення відповідних змін до Положення про цей орган.

Проте Голову Державної інспекції містобудування Юрія Васильченка, а точніше, його кураторів, не полишала надія перевестись на посаду Голови ДІАМ.

У зв’язку із чим Юрій Васильченко 05.01.2021 звернувся до Міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова щодо внесення пропозиції Прем’єр-міністру України стосовно його призначення на рівнозначну посаду Голови новоствореної ДІАМ (!)

Тоді Юрій Васильченко не вважав, що створення ДІАМ є незаконним.

Ще раніше Міністр Олексій Чернишов ініціював на засіданні Уряду відкриття дисциплінарного провадження відносно Васильченка, метою якого було його звільнення, але Кабінет Міністр України обмежився лише доганою, яка ще не знята.

З яких причин Юрій Васильченко не призначений Головою ДІАМ, достеменно невідомо.

Однак нещодавні зміни в законодавстві передбачають, що призначення на посади державної служби в новостворених орган, що були утворені протягом дії карантину, здійснюються виключно за результатами конкурсу, проведеного відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Втративши надію щодо призначення на необхідну посаду, Юрій Васильченко вирішив, що створення Урядом ДІАМ є незаконним і  20.01.2021 подав до Окружного адміністративного суду міста Києва (справа 640/1346/21) позов про визнання протиправною та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», якою утворено ДІАМ та ліквідується Державна інспекція містобудування і Державна сервісна служба містобудування.

Загалом Юрієм Васильченком подано численні позови до суду: оскарження рішення Уряду про порушення дисциплінарного провадження, відсторонення від посади та стягнення середньої заробітної плати, оскарження догани, скасування розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Голови Державної інспекції містобудування України на Прохорова С. В.».

Наявні  судові справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит та за невиконання законних вимог Національного агентства з питань запобігання корупції.

Якби ж з таким завзяттям Юрій Васильченко брав участь у розробці законодавчих ініціатив, обговоренні проблем будівельної галузі, у нарадах та інших заходах.

Дев’ять місяців топ-посадовець очолює мертвонароджений орган та отримує заробітну плату з державного бюджету, при цьому судиться з Урядом, який його і годує.

Тут на думку приходить біблійний вислів: «да не оскудеет рука дающего…».

Однак головне в іншому.

Недарма кажуть: які батьки, такі і діти.

Пан Васильченко є яскравим підтвердженням цієї приказки.

Такі недалекоглядні та непрофесійні топ-чиновники є продуктом відсутності єдиного бачення реформування системи контрою і нагляду в будівництві.

На жаль, прагнення влади, повноважень та зміна позицій на власну користь сьогоднішніх реформаторів перевершує суспільний інтерес у якісних, позитивних змінах у будівельній галузі.