Концепція багаторівневого заслуженого громадянства (тези виступу на VІІІ Бандерівських читаннях)

Режим лібералістичного тоталітаризму, який панує наразі в системі міжнародних відносин, абсолютизує загальне виборче право. Саме це є головною причиною фактичної деконструкції інституту національної державності. 

Головними вадами типового формату сучасної політичної системи, які походять від загального виборчого права, є:

1) некомпетентне джерело влади;

2) деперсоналізація відповідальності. 

Масовий виборець в принципі не здатний усвідомити рівень своєї відповідальності, ним легко маніпулювати. Цьому сприяє і відсутність інструментів застосування персональних санкцій за хибні політичні рішення. За будь-які політичні дії реальну відповідальність несе нація в цілому.

Додатково цю систему перевантажує недосконалістю відсутність дієвої системи позбавлення громадянства і обмеження громадянських прав. Цей фактор упідставлює Конвенція ООН про скорочення безгромадянства 30.08.1961 р. та інші похідні з неї акти міжнародного права, ратифіковані Україною.

Метафорично сучасна демократія нагадує багатодітну родину, де батьки й діти мають рівні голоси. Відповідно весь сімейний бюджет йде на солодощі і розваги, а над способами його поповнення нікому задуматися. В результаті вся родина опиняється в злиднях, несучи колективну відповідальність за свої дії.

Оптимальним способом усунення цих проблем є запровадження системи багаторівневого заслуженого громадянства. Систему засновано на концепції Націократії (1935 р.) авторства Миколи Сціборського.

Основні тези концепції:

1. ЗАСЛУЖЕНЕ ГРОМАДЯНСТВО (громадянські права мають набуватися у відповідності до певної системи заслуг, а не отримуватися тільки за фактом народження)

2. РАНЖОВАНИЙ ОБСЯГ ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ 

(межі громадянських прав мають розширюватися чи звужуватися (аж до повного позбавлення громадянства включно) в залежності від взятої відповідальності, набутої компетенції чи вчинених проступків)

3. ПРОФЕСІЙНА ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА

(застосування виборчих практик і колективних рішень лише в межах кола компетентних і відповідальних виборців).

Головне питання цієї Концепції - правильно прописаний алгоритм її застосування:

- справедлива ієрархія цензів,

- можливість подолання бар'єрів,

- система прийняття рішень.

Орієнтовні пропозиції по впливу виборців на державну політику:

І. СВІДОМЕ (НЕАВТОМАТИЧНЕ) НАБУТТЯ ПРАВА ГОЛОСУ

(через громадську присягу)

ІІ. ЗАСЛУЖЕНЕ ПРАВО НА УЧАСТЬ У ВИБОРАХ ДО ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

(які вирішують лише обмежене коло питань комунального значення):

- наявність нерухомості в окрузі,

- сплата податків в окрузі.

Наявність одного з критеріїв надає можливість голосувати, обох критеріїв - подвоює голос і надає права бути обраним.

ІІІ. ЗАСЛУЖЕНЕ ПРАВО ГОЛОСУ НА ВИБОРАХ ДО ЗАКОНОДАВЧОГО ОРГАНУ (голосування має відбуватися не через політичні партії, а в межах професійної сфери діяльності чи компетенції):

- наявність власної родини,

- сплата податків,

- професійна діяльність,

- рівень освіти,

- громадська активність,

- участь у бойових діях.

Формати ранжування голосів в межах зазначених критеріїв: 

ІІІ.1. РОДИНА:

- зареєстрований шлюб,

- виховання власних дітей (в т.ч. усиновлених),

- наявність онуків чи правнуків,

- багатодітність.

ІІІ.2. ПОДАТКИ:

- кілька категорій в залежності від обсягу.

ІІІ.3. РОБОТА:

- офіційне працевлештування (кожне місце роботи враховується окремо),

- рівень проф.кваліфікації,

- проф.досягнення, винаходи тощо.

ІІІ.4. ОСВІТА:

- освітній рівень (кожна освіта враховується окремо),

- науковий ступінь,

- наукові досягнення, винаходи тощо.

ІІІ.5. ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ:

- участь у роботі громадських організацій,

- заснування соціальних ініціатив,

- волонтерство,

- політув'язнення.

ІІІ.6. УЧАСТЬ У БОЙОВИХ ДІЯХ:

- добровільний прихід на фронт,

- участь у партизанській боротьбі,

- рівень участі у війні, бойові нагороди, поранення тощо.

Реалізація Концепції у ХХІ ст. стає цілком можливою завдяки використанню новітніх цифрових технологій.

Презентований проект не є готовим алгоритмом дій, це лише ідея до подальшого опрацювання. Але будь-які дії починаються з ідей.

Криза політичної системи - це проблема не тільки України. Європейська цивілізація як така потребує вирішення цієї проблеми. І цілком можливо, що у її подоланні лежить шлях переходу нашої держави з рангу світових аутсайсайдерів у міжнаціональні лідери.