Верства правляча має бути верствою войовничою

З сивої давнини державне керівництво було справою військової верстви. Індійські раджі були кшатріями, а європейські королі очолювали лицарський стан. В Українській історії такий порядок зберігався дуже довго. Аж до поглинення козаччини імперіями у нас не було цивільних адміністративних одиниць, лише полки і сотні, паланки і курені. 

Мілітаризація влади – це не тільки нормально, це ще й логічно. Право скеровувати державу повинен мати лиш той, хто довів, що вона йому дорожча за життя. Всі талановиті менеджери повинні лиш підпорядковуватися тим, хто приймає рішення. А рішення мають приймати лиш ті, хто здатний нести найвищу міру відповідальності. Ті, хто готовий життя віддати за країну. 

Ветерани мають керувати державою, а не випрошувати пільги. І місією ветеранського міністерства повинно стати забезпечення переходу ветеранів з військової служби на цивільну, а не перетворення екс-військових на вічно скиглюючих пільговиків-бюджетників. Тоді і не треба буде нікого лікувати від ПТСР.

На фото – полтавський десяток 2-ї сотні добровольчого батальйону «Азов» на борту гантрека «Пряник». Кордон Запорізької та Донецької областей, літо 2014. 

Крайній праворуч – Анатолій Ханко, сьогоднішній заступник голови Полтавської обласної ради. 

Політика має бути справою ветеранів.