ТЕСТ НА СПРОМОЖНІСТЬ

На днях The Economist оприлюднив результати дослідження про стан справ з демократією минулого року. Якщо коротко, демократія глобально відступала. Матеріал так і називається "Global democracy has a very bad year".

Згідно з дослідженням, у повноцінних демократіях наразі проживає не більше 16% населення планети Земля. До речі, США – згідно з The Economist – минулого року до таких демократій не належала. Як і більшість країн континентальної Європи.

Байден прийшов у Білий дім з обіцянкою перейти у демократичний контрнаступ. У день його інавгурації Китай запровадив санкції проти високопосадовців адміністрації Трампа, включно з Майком Помпео. За кілька днів до того Кремль кинув до в'язниці Навального, брутально розігнав протести на його підтримку та показово вислав з країни трьох європейських дипломатів, яких звинувавтив у втручанні у внутрішні справи Росії. Військові у М'янмі, попри застереження США, ООН, ЄС та Великобританії, здійснили переворот і ув'язнили демократично обрану владу.

Все це відбулось у перші тижні президентства Байдена. Схоже, автократи не злякались і сигналізують, що не збираються відступати. Тому цей рік буде вкрай важливим у глобальному герці автократів і лібералів. Оскільки правило: якщо винув зброю, будь готовим стріляти на ураження, застосовно також і до геополітики. Два кейса в цьому констексті особливо важливі і саме вони визначать, чи Америка ще спроможна диктувати світові свою волю, чи вже ні. Це Україна і Тайвань. Дві держави, що пливуть проти течії – в бік свободи.

Поруч з кожною – великий авторитарний сусіда, який вірить, що українці та росіяни, тайванці та китайці – відповідно "один народ". І в Москві, і в Пекіні розуміють, що Україна і Тайвань – принципові кейси. "Воз'єднання" Китаю з Тайванем та колапс української державності стануть стратегічними перемогами лідерів світової автократії і принизливою поразкою лідерів вільного світу, Джо Байдена насамперед.

Зрозуміло, що ані Тайвань, ані Україна не можуть самотужки опиратися Китаю та Росії відповідно. От тільки не далі як у жовтні минулого року США ухвалили продати маленькому Тайваню сучасних озброєнь на $1,8 млрд., а військова допомога Україні обмежується скромними $250 млн. і ще скромнішим набором летальних озброєнь.

Україна повинна вимагати від США збільшити допомогу та ставити руба питання: чому Туреччина, яка купує російські ракети С-400 та демократія в якій (індекс 104) суттєво відстає від української (індекс 79), може бути членом НАТО, а ми – ні? А якщо на те є об'єктивні геополітичні причини, давайте будувати взаємини за прикладом США-Тайвань, США-Південна Корея чи США-Ізраїль. Бо наша поразка, якщо вона трапиться, стне точно не тільки нашою. Вона стане для США другим В'єтнамом.

Ближчими роками доля демократії (і успіх зовнішньої політики нової адміністрації США) буде багато в чому вирішуватись в Україні та у Тайвані.