Дайте можливість гемблінгу працювати

Інвестиційна привабливість країни складається із багатьох чинників. Це і легкість руху капіталу, і наявність кваліфікованих кадрів і загальна економічна ситуація в країні, і судочинство і …податки.

Як би я не пишався своєю країно, як би в мене не тремтіло серце, коли я чую її гімн, але я маю визнати беззаперечні факти. В цій країні навіть судді Конституційного суду порушують закон, а правоохоронцям глибоко начхати на його дотримання, адже правовий нігілізм це українська споконвічна традиція. До 1991 року найбільш вдалим економіко-політичним українським проектом була анархічна республіка Нестора Махна.

В країні, де робота в правоохоронних органах сприймається лише як метод збагачення, говорити про якусь інвестиційну привабливість апріорі складно. Ще складніше говорити про залучення інвестицій, тоді, коли Україна за легкістю оподаткування знаходиться на 65-му місці у світі, а за рейтингом сприйняття корупції – на 117му.

Тож виходячи із вищезазначеного, інвестувати в Україну можуть лише бізнес, який звик до ризиків, або люди без інстинкту самозбереження. Олігархи не рахуються, адже вони не інвестують, а живуть на ренті від заробітків, які забезпечує їм держава.

Не так давно в Україні був легалізований гральний бізнес. Держава покладала на нього великі сподівання, особливо в частині доходів в бюджет і створення нових робочих місць. Частково ці надії починають здійснюватися, адже минулого тижня було видано першу ліцензію на ведення грального бізнесу. І вона, певно, не остання. Але є велика проблема. Зміни оподаткування так і не відбулось, а відповідно легальні оператори гемблінгу будуть у менш привабливих умовах аніж «тіньовики». Адже відповідно до діючого законодавства в Україні податок з виграшу оподатковується за ставкою 18%, і кожен хто грає в легальному закладі має цей податок сплачувати.. У той час як в не легальному таких вимог, зрозуміло, не висувається.

Також не визначеною залишається доля податку на валовий дохід GGR. Поточні ставки оподаткування наступні: 30% GGR на лотереї, 18% на букмекерську діяльність, онлайн-казино і наземне казино, 10% на зали гральних автоматів.

Була ініціатива врегулювати це питання законопроектом 2713-д (н.д. Марусяка), але зараз більшості зрозуміло, що навколо цього питання зламано вже стільки списів, що простіше внести новий законопроект погоджений з усіма депутатськими фракціями і групами. І проголосувати за тиждень.

Ініціатором цього рішення є народний депутат від фракції «Слуга Народу» Мар’ян Заболоцький член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Він запропонував «лотерейникам» підняти ставки GGR через високу маржинальність їх діяльності, яка доволі часто знаходиться на рівні 40%, у той же час зменшити для букмекерів через низьку маржинальність (близько 5%), а також прирівняти ставки GGR для гральних залів до рівня казино (18%). Логіка тут зрозуміла. Вирівняти ситуацію між учасниками ринку, коли в жодного оператора не буде надприбутків.

Але проти цієї ініціативи вже виступив захисник всіх лотерей світу народний депутат Данило Гетьманцев, адже на його думку лотереям навпаки слід зменшувати ставку оподаткування. Але Гетьманцева можна зрозуміти. Були б мене акції лотерейного оператора «М.Л.С.», я б теж агітував за лотереї.

Попри всю важливість і складність дискусії щодо оподаткування, народні депутати вже просто зобов’язані її хоч якось фіналізувати. Адже гіпотетичні інвестори елементарно не розуміють, як можна вкладатись в бізнес системо оподаткування якого знаходиться на обговоренні вже півтора роки і просто не зрозуміло, по яким ставкам що буде обліковуватись, і чи скасують податок з виграшу, який елементарно дискримінує весь легальний бізнес.

І приймати рішення необхідно вже найближчим часом, інакше всі сподівання на мільярди гривень від грального бізнесу залишаться лише сподіваннями.