Санкції. Серцем - так, розумом сприйняти складно.

          19 лютого Рада національної безпеки й оборони застосувала санкції до низки осіб, серед яких народний депутат від ОПЗЖ Віктор Медведчук та його дружина Оксана Марченко за фінансування тероризму - про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу.

  Український народ у більшості своїй позитивно сприймає таку інформацію, у першу чергу врахувуючи наслідки війни на сході та «кредитну» історію зазначених осіб.

  Якби ж не подальші слова представника влади О. Данілова:

  “СБУ веде сьогодні кримінальне провадження по статті 258 ч.5 - це фінансування тероризму. Відповідно, по цій статті до пані Марченко, до всіх відповідних перелічених осіб, так само пана Медведчука, застосовані санкції. Це - фінансування тероризму…”.

  Очевидний і неприкритий правовий нігілізм.

  1. По цій статті відповідним особам мала б повідомити про підозру, звернутись до суду із клопотаннями про застосування запобіжного заходу /за цією статтею – арешт/ та про накладення арешту на майно Служба безпеки України.

  РНБО не має будь-яких повноважень і компетенцій у кримінальних провадженнях.

  2. Не розумію – повідомити хоча би про підозру О. Марченко і В. Медведчуку – слабо, чи зовсім відсутні підстави, які необхідно надати судді при подальших діях – наприклад, обранні міри запобіжного заходу?

  Складається враження, що хтось навмисне намагається перетворити РНБО в такий собі орган позасудового винесення вироків – «трійки НКВС», які існували в 1937–1938 роках. Це не на користь Україні, такі процедури можуть призвести до повної втрати незалежності.