Вакцинація: безпорадність, недбалість та жадібність

17 лютого ц.р. компанія Research & Branding Group оприлюднила соціологічне дослідження, яке показало, що українці вкрай скептично ставляться до здатності МОЗ провести кампанію вакцинації. В те, що вона пройде успішно вірять лише 20% опитаних. 44% респондентів взагалі не вірять у здатність системи охорони здоров’я впоратися з таким завданням, а 35% вважають, що вакцинація таки відбудеться, але обов’язково "щось піде не так".

Того ж дня МОЗ України повідомило про запуск інформаційного порталу з питань вакцинації проти COVID-19. Це наразі є єдиним досягненням МОЗ у царині масової вакцинації громадян. Віднині у нас є спеціалізований сайт про вакцинацію (якої ще нема) і багато-багато питань щодо неї.

Перше питання, що постає: чи не зарано використовувати вакцини, які не пройшли всі належні етапи дослідження та випробування? На це питання немає однозначної відповіді. Вчені-розробники кажуть, що ситуація нестандартна і діяти за усталеним протоколом, який передбачає 5-10 років досліджень, недоречно. Так то воно так, але це не знімає питання ризику для здоров’я.

Інші питання щодо вакцинації тісно пов’язані з першим:

• Чи можна підхопити вірус після першої дози вакцини, і, якщо так, то чи не спричинить наявність її в організмі більш тяжкий перебіг хвороби?
• Який час після повторного щеплення людина перебуває у безпеці від вірусу, і як часто потрібно буде вакцинуватися?
• Чи потрібно вакцинуватися людині, що вже перехворіла на ковід та має антитіла? І наскільки це безпечно?
• Яка вакцина матиме найбільшу ефективність? Адже на сьогодні є цілих п’ять різновидів вакцин від ковіду, які мають відмінну від інших дію. Наприклад, найбільш відомі та запитувані вакцини компаній Pfizer та Moderna (згідно з опитуванням, в Україні їм довіряє найбільше число респондентів) мають тип "м-РНК-вакцина". Діючою речовиною тут є не ослаблений чи неживий вірус, як це буває зазвичай у класичних вакцинах, а лише генетична інформація про коронавірус, яка потрапляє у людські клітини та дає їм "інструкцію", що робити у разі вірусної атаки. Ця новітня розробка дуже цікава, проте ще мало вивчена.
• І, зрештою, останнє питання: хто заплатить за банкет? Адже, як відомо, мільярди з ковідного фонду давно закатали в асфальт.

Щодо останнього питання, то можливо, зглянеться міжнародний фонд COVAX, який створений задля того, щоб зробити вакцини доступними навіть для найбідніших країн та верств населення. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов вже доповів, що випросив у цього фонду вакцини, що покриють потребу 20% населення України. Хто буде серед тих 20%? Лікарі? Найбільш вразливі до інфекції групи населення? А, може, держслужбовці? Поки не відомо. Як невідомо й те, коли саме Україна отримає цю вакцину. А поки, як стало відомо зі ЗМІ, навіть прем’єр-міністр Денис Шмигаль вакцинувався у приватній клініці за 2,5 тисячі доларів контрабандною вакциною, доза якої коштує 15 доларів.

До речі, за іншими джерелами, COVAX надасть Україні лише 8 млн доз, а, враховуючи, що для вакцинації однієї людини потрібно 2 дози, то вакциновано буде близько 4 млн осіб. Чи то Степанов вдічі збільшив свої досягнення, чи то не вміє рахувати, чи просто не в курсі, що для вакцинації потрібно дві дози? До речі, перші дози елітної пфайзерівської вакцини від COVAX мали вже надійти, але, подейкують, що наші урядовці неправильно заповнили якісь документи.

Де братимуть вакцини інші громадяни, яким не пощастило з халявними дозами – теж невідомо. У січні стало відомо про скандал між міністром Степановим та державним підприємством "Медичні закупівлі України". Немає сенсу переповідати усі нюанси цього протистояння, тим паче про це на своїй Facebook- сторінці докладно розповідав керівник "Медзакупівель" Арсен Жумаділов, охочі можуть ознайомитися. Якщо коротко, то державне підприємство насилу домовилося про поставку 1,9 млн доз китайської вакцини Sinovac. Важливим аргументом на її користь було те, що вона випускається одразу в шприці і температура її зберігання від +2 до +8 градусів Цельсія, тобто її можна зберігати в звичайному холодильнику. Тоді як вакцину виробництва Pfizer-BioNTeh необхідно зберігати при температурі від -60º С до -80º С. До того ж, Україна не могла закупити продукцію ані європейських, ані американських виробників вакцин, бо коли усі країни шикувалися за ними у чергу та вкладали ф’ючерсні контракти, наш керівник МОЗ лише надував щоки і доповідав на брифінгах, що веде перемовини зі світовими виробниками вакцин. З ким він їх вів – невідомо, бо на виході – нуль. Той же Pfizer підтвердив, що Україна з ним не домовлялася.

Коли "Медзакупівлі" усе ж таки домовилися про хоча б якусь поставку, Степанов її зірвав. Мовляв, це вакцина з неперевіреною ефективністю та й дорога. І віддав повноваження із закупівлі коронавірусної вакцини безпосередньо МОЗ, а вже міністерство визначило нову компанію-закупівельника – міжнародну агенцію "Краун Ейджентс Лімтед". Новий закупівельник вклав контракт на постачання 12 млн доз інших виробників – АstraZeneca і Novavax. Ці вакцини є дорожчими за Sinovac, але, як нам розповідають, вони, принаймні, не китайські та ефективні. І от тут можна було б посперечатися, бо вакцину AZD 1222 (яку ще назвивають оксфордською) британсько-шведської компанії АstraZeneca виробляють в Індії на тому самому підприємстві, де виробляли сумнозвісну і заборонену в Україні вакцину проти трійці "кір-паротит-краснуха". Вже у лютому компанія АstraZeneca пообіцяла нам перший мільйон доз. Лютий спливає, а вакцинація так і не почалася. Чи все ж таки почалася, а нам про це не повідомили, бо першими вирішили вакцинувати людей у владних кабінетах та їхні сім’ї? З іншого боку, це й непогано, бо ці вакцини насправді ніколи масово не випробувалися на людях, тож потрібно когось принести в жертву науці.

З іншого боку, багато людей вже перехворіли на ковід, у тому числі в Україні. Деякі люди хворіли безсимптомно або в настільки легкій формі, що навіть не помітили цього. До лікарів зверталися лише ті, кому вкрай необхідно було відкрити лікарняний лист або ті, хто хворів важко. Решта відсиділися вдома, дехто навіть не вважав за потрібне отримати консультацію лікаря.

Провідний український лікар-інфекціоніст, професор Ольга Голубовська вважає, що статистичні дані по захворюваності можна помножити на десять і це буде реальна картина.

Виходячи з цього, можна сказати, що в нас і показник смертності від ковіду не є достовірним. Не те, що він має бути вдесятеро меншим, ніж показує статистика, він просто недостовірний. Бо це відносний показник, який враховує і кількість хворих, і кількість летальних випадків внаслідок хвороби. А кількість смертей внаслідок ковіду явно применшена. Особисто знаю й випадок, коли до сімейної лікарки звернулася літня жінка зі специфічними ковідними симптомами (втрата нюху і смаку), лікарка поставила діагноз "двостороння пневмонія", виписала антибіотики, сказала сидіти вдома і навіть не направила хвору на ПЛР-тест. Потім захворів чоловік цієї жінки, пролежав з температурою тиждень і помер. У довідці про смерть лікар швидкої написав, що причиною смерті стала серцева недостатність. Зваживши на вік покійного, розтину не проводили. Скільки ще подібних смертей було – невідомо. У статистику явно не увійшли випадки смерті від тромбозу в людей, що раніше перенесли ковід у легкій формі та не вважали за потрібне звертатися до лікаря чи вживати ліки від згущення крові.

Як би там не було, приблизні наслідки самої пандемії ми вже відчули. Натомість наслідків вакцинації ми ще не можемо передбачити.

На сьогодні розмови про ефективність чи неефективність будь-якої вакцини – дещо умовні, особливо враховуючи те, що нікому не відомо, як зреагує на вакцину кожен окремий організм, і які наслідки це матиме у подальшому. Як приклад можна навести вакцинацію проти лихоманки денге. Цією грипоподібною хворобою, яку передають комарі, людина може захворіти чотири рази, бо існують чотири серотипи вірусу. Зазвичай хвороба протікає у легкій формі, але у деяких випадках можлива тяжка форма захворювання, що може закінчитися летально. Одна людина зі ста, що стикнулася з цим вірусом, помирає. Вакцину Dengvaxia, розроблену відомою фармкомпанією Sanofi Pasteur, чекали з нетерпінням. Проте, коли почали робити масові щеплення, отримали дуже негативний ефект. Для тих людей, хто вже перехворів на лихоманку денге, вакцина створювала добрий захист від повторного зараження, проте ті, хто жодного разу не хворіли на цю недугу, після щеплення все одно заражалися. Більш того, щеплення провокувало у них тяжку форму хвороби. Чи можливо таке з протиковідними вакцинами – ще не відомо. Проте й інші небезпеки вірогідні. Фахівці, з якими я розмовляв, натякали, що наслідки непередбачувані, цілком можливий сплеск аутоімунних захворювань. Але про це, якщо і говорять, то пошепки.

Вакцинуватися чи ні – кожен має вирішувати самостійно, зваживши усі "за" і "проти". А поки навіть фахівці не можуть дійти спільної думки щодо оцінки ризиків та доцільності щеплення тою чи іншою вакциною. Немає однозначної думки й у пересічних громадян. Дехто не проти вакцинуватися, але вважає, що треба трохи зачекати, подивитися на результативність вакцинації в інших країнах. Хтось іще не визначився. Але є велика кількість громадян, хто б охоче вакцинувався хоч зараз. До того ж, вакцинація є вкрай необхідним кроком, якщо ви хочете потрапити за кордон: чи-то насолодитися подорожжю, чи-то у справах.

Поки ми розмірковуємо, чи відбудеться вакцинація як така (і взагалі наскільки вона доцільна), деякі країни вже почали робити масове щеплення проти COVID-19. 40% населення Ізраїлю отримали першу дозу вакцини, 30% отримали вже другу дозу. Дуже активно вакцинуються Арабські Емірати та деякі інші країни. У всіх країнах, які вакцинувалися, хвороба пішла на спад, а головне – зменшилася смертність. Що саме призвело до позитивних результатів: сама вакцинація, жорсткий карантин, який їй передував або природні процеси – невідомо. Але факт залишається фактом.

Не відстає і Європейський Союз, який підписав контракт на постачання 300 мільйонів доз американської коронавірусної вакцини компанії Modernа, яка вважається достатньо безпечною та ефективною. Ці вакцини будуть розподілені між країнами-членами ЄС, але, можливо, частково бути передані сусіднім та партнерським країнам. Чи буде серед таких щасливчиків Україна – велике питання.

Фахівці-мікробіологи вважають, що будь-яка вакцинація населення повинна відбуватися масово та у дуже стислі терміни, щоб вірус не встиг мутувати задля виживання. Вже зараз можна сказати, що в Україні саме таких умов для успішної вакцинації немає.

Антиковідні заходи необхідні. Але вони не повинні ставати ширмою для усілякого роду махінацій та спекуляцій, у тому числі політичних. Влада списує на ковід свої епічні провали, свою некомпетентність та неспроможність керувати державною машиною. А як приємно і легко списувати на ковід гроші! Хто ж стане їх рахувати, коли йдеться про боротьбу із страшною недугою? Чинну владу в її цинічному використанні ковідної теми перевершують хіба що так звані опозиціонери з ОПЗЖ, які намагаються протягнути в Україну не стільки російську вакцину "Спутник V", скільки образ Путіна-спасителя.

Недавно МОЗ чесно визнав, що такий антиковідний захід як карантин вихідного дня виявився неефективним. Думаєте, таким чином влада визнала свою помилку? Аж ніяк! За словами міністра Степанова, винуваті люди, бо порушували цей прекрасний карантин. Тобто коли люди по буднях їздять у міському транспорті, ходять до кінотеатрів і кафе – вони не передають один одному віруси, а коли роблять те саме у вихідні – передають?! І ніхто навіть не спромігся порахувати, скільки грошей втратив бізнес через такі недолугі рішення влади.

Особисто мене, як юриста, більше турбує питання відповідальності, у тому числі кримінальної – і за спричинення шкоди здоров’ю у разі невдалого щеплення, і за нецільове використання коштів ковідного фонду, і за службову недбалість чиновників МОЗ.

P.S. 22 лютого міністр Степанов повідомив, що домовився в Індії про постачання в Україну 5 млн доз американської вакцини Novavax. Наразі тільки домовився, контракт, за його словами, підпишуть пізніше, а поставки планують розпочати у липні 2021 року. Трохи уточнень. Novavax – це назва не самої вакцини, а американської компанії, що її розробила. Чому ж переговори з американцями міністр вів на території Індії? Тому, що вакцина (її справжня назва NVX-CoV2373) виробляється саме там (як і антиковідна вакцина британсько-шведської компанії AstraZeneca). Тому гордовито казати, що ці продукти "американські" чи "європейські" – це трохи перебільшити. Звідки ж узялися ті зайві 5 млн доз, які милостиво нам запропонували? Ще недавно їх не було, усі поставки були розписані заздалегідь. Подейкують, що в Європі лікарі відмовляються щеплюватися індійськими вакцинами. Можливо, цей надлишок узявся саме з цієї причини? Але це все на рівні чуток…