Українські особливості захисту прав потерпілих у кримінальних провадженнях

В України представляти інтереси потерпілих саме від кримінальних правопорушень набагато важче, ніж інтереси підозрюваного або обвинуваченого, – про це скаже майже кожен практикуючий адвокат.

В першу чергу така складність пов’язана з тим, що потерпілий під час захисту своїх прав майже повністю залежний від слідчого та прокурора, які здійснюють досудове розслідування. Потерпілі можуть не знати про стан досудового розслідування, їх рідко викликають та допитують, з їхньою думкою, по суті, не рахуються, тому для якісного захисту потрібно докладати максимальних зусиль.

Буква закону

Так, відповідно до позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 2 квітня 2020 року по справі №161/19398/17 потерпілий є стороною кримінального провадження лише під час судового розгляду у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, або у випадку зменшення прокурором обсягу обвинувачення. В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.

На практиці це означає, що потерпілий:

• не може звертатися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей або документів,
• не може висловлювати свою позицію під час обрання запобіжних заходів підозрюваному.

Фактично потерпілий має право лише ініціювати питання про проведення тих чи інших слідчих дій перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України. Проте, навіть при активній участі адвоката у справі на стороні потерпілого – добитися позитивного результату та притягнення винних до відповідальності дуже важко.

З чим це пов’язано? З низьким рівнем фахової підготовки та великою завантаженістю слідчих та процесуальних керівників, а також фактичною їх безкарністю за неналежне здійснення досудового розслідування. Так, навіть, якщо оскаржити бездіяльність слідчого або прокурора у суді, та отримати ухвалу, якою зобов’язати їх виконати ті чи інші слідчі дії, домогтися реального здійснення цих дій практично неможливо.

Які виключення бувають у практиці

Показовим в даному контексті виступає справа про незаконну діяльність сумнозвісної фінансової піраміди "Демос" в місті Запоріжжя. Наша юридична команда "Ярослав Гришин та Партнери" представляє інтереси більше 50 потерпілих від злочинів цієї фінансової піраміди. Перший епізод шахрайських дій відбувався в далекому 1993 році. Загальна сума спричинених збитків довірливим запорожцям – понад 120 000 000 гривень. Більше трьох років ми ведемо цю справу. В Запоріжжі шахраїв "дахували" колишні очільники Прокуратури Запорізької області. Відтак, розслідування численних кримінальних справ відносно членів злочинного угруповання "Демос" було заблоковано. Проте, після того, як наша команда домоглася передачі справ до Головного слідчого управління Національної поліції України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора досудове розслідування у вказаних справах активізувалося, фігурантам Дяченко, Пікану, Скрипці та Литвиненко були пред’явлені підозри, наразі досудове розслідування по 20 потерпілим завершене, матеріали будуть передані до суду. По іншим епізодам триває досудове розслідування, невдовзі матеріали також будуть передані до суду. Всі члени організованої злочинної групи "Демос" отримають найвище покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна на користь держави, та обов’язковою компенсацією потерпілим всіх завданих їхніми злочинними діями збитків.

Ще одним прикладом вдалого представництва інтересів потерпілого нашою юридичною фірмою є справа шахрайського заволодіння понад 5 000 000 доларів США у громадянина на Австрії. Так, група шахраїв, серед яких один громадянин Швейцарії, та двоє громадян України, 10 років тому цинічно обманула інвестора із Австрії, який хотів вкласти кошти у нерухомість в міста Запоріжжі. Справа розглядалась у місцевому суді з 2014 року і завершилась виправдовувальним вироком в 2017-му. І з того ж моменту перебувала в апеляції. Завдяки нашій активній позиції, в лютому 2021 року Запорізький апеляційний суд частково скасував вирок суду першої інстанції та постановив новий, яким трьох фігурантів даної справи засуджено за шахрайство в особливо великих розмірах до 6 років реального позбавлення волі.

Окремо, необхідно наголосити, що дуже часто, навіть, у випадку направлення справи до суду з обвинувальним актом, домогтися відшкодування завданої злочином шляхом шкоди майже неможливо, оскільки, зазвичай арешт на майно підозрюваних в ході досудового розслідування не накладається, та останні отримуються покарання не пов’язані із позбавленням волі.

Як домогтися відшкодування завданої шкоди потерпілим

Вирішити цю проблему допоможе посилення співпраці прокуратури з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

Під час здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень прокуратура повинна максимально швидко подавати клопотання до суду про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно підозрюваних та передавати його в управління АРМА. Це дозволить не тільки компенсувати завдану шкоду потерпілим, але й відшкодувати державі витрати на утримання цих органів. Саме через цю призму має оцінюватися діяльність прокуратури під час здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням та підтримки державного обвинувачення у суді.

Ще одним прикладом дискримінаційного правового статусу потерпілого у кримінальному провадженні по відношенню до обвинувачених полягає в тому, що згідно зі ст. 31 КПК України колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, а також у складі двох суддів та трьох присяжних, може здійснюватися виключно за клопотанням обвинуваченого. Потерпілий таким правом не наділений.

Насамкінець підкреслю, що на теперішній час назріло питання про внесення змін до КПК України з метою надання потерпілому статусу повноцінної сторони у кримінальному провадженні.