Кого б харків’яни обрали мером, якби вибори не відтягнули

Позачергові вибори Харківського міського голови повинні були відбутися в неділю, 28 березня. Але унаслідок маніпуляцій, вчинених Харківською міською радою під час подання до Верховної Ради потрібних документів, харків’ян позбавили права обрати повноцінного мера в останню неділю березня. Тому, лише 30 березня під час позачергового засідання Верховна Рада України призначила ці вибори на 31 жовтня 2021 року.

Зауважу, що згідно з Виборчим кодексом, позачергові місцеві, проміжні, перші або додаткові вибори можна проводити лише двічі на рік. Про смерть обраного у жовтні 2020 року міського голови Харкова Геннадія Кернеса стало відомо 17 грудня. Міська рада протягом 15 днів мала подати в Верховну Раду документи для призначення позачергових виборів мера.

Виконувач обов’язків мера Харкова Ігор Терехов 31 грудня відправив у Верховну Раду прохання про призначення позачергових виборів. Але не додав два обов’язкових документи: завірену міськрадою копію свідоцтва про смерть Геннадія Кернеса та рішення міськради про припинення його повноважень.

Лише 3 березня парламент отримав усі необхідні документи для призначення позачергових виборів. Тому, можливості призначити їх на 28 березня зникли.

Я, як співзасновник компанії SIC Group Ukraine, ініціювала проведення соціологічного опитування 28 березня у Харкові для того, аби зрозуміти, кого б з потенційних кандидатів на посаду міського голови підтримали б містяни.

Електоральні уподобання мешканців Харкова». Було опитано 1200 респондентів віком від 18 років, зарєстрованих у Харкові. Опитування проводилося фахівцями «Української соціологічної платформи» (USP) за методом face-to-face, тобто особистого спілкування з фіксацією результатів за допомогою планшетів. Стандартне відхилення не перевищує 2,88%.

Отже, згідно з даними соцопитування, якщо б вибори пройшли 28 березня, то найбільшу підтримку у першому турі отримав би Михайло Добкін. За нього проголосували би трохи більше 35% відсотків респондентів. Друге місце посів тимчасовий виконуючий обов’язки міського голови Харкова Ігор Терехов з 29,3%. Колишня очільниця Харківської ОДА Юлія Світлична, за умови висування своєї кандидатури, посіла б третє місце з 11,2%. Замикає четвірку лідерів нардеп багатьох минулих скликань Олександр Фельдман з 9,15% підтримки.

В другому турі виборів, якщо б вони відбулися навесні, то за посаду Харківського міського голови боролись би два кандидати – Михайло Добкін та Ігор Терехов. Перший набрав би 44,1%, а другий – 39,4%. При цьому не брали б участь у виборах 8,2% і майже стільки респондентів не визначилися з кандидатом. Такі дані свідчать, що харків’яни скоріше хотіли б бачити знову міським головою Михайла Добкіна, який вже обіймав цю посаду в 2006-2010 р.р

Цікаво відзначити, що якби до другого туру вийшла Юлія Світлична, то Ігор Терехов отримав би перемогу з результатом 45,5% проти 36%. Тобто розрив складає 10,5% на користь Терехова.

Проте, якби до другого туру потрапила колишня губернаторка та Михайло Добкін, то останній переміг би її з розривом майже у 20%. Важливо відзначити, що якби до другого туру вийшли Терехов та Світлична, то на вибори не пішли б близько 12% опитаних. Натомість, у разі виходу до другого туру Добкіна і Світличної таких було б лише 8%.

Імовірно, що на тенденції щодо підтримки потенційних кандидатів в першому і другому турах впливає сприйняття харків’янами, хто з головних претендентів є «спадкоємцем Кернеса і продовжувачем його справи». Таким, згідно з соцопитуванням, Михайла Добкіна бачать 55,2% респондентів. Щодо Терехова – таких лише 37,9%.

Отже, якщо б вибори відбулися 28 березня, як це мало статися, якби міська рада Харкова не затягувала процес подачі необхідних документів, то найбільш імовірним переможцем виборів став би Михайло Добкін.