Чи вплине на обороноздатність України новий Закон про мобілізацію ?

Вважаю, що напівзаходи на 7 рік війни неприпустимі. Ще в 2014 році необхідно було назвати війну війною, захистити військових законами військового часу, а не придумувати різні абстрактні конструкції типу «ООС», «АТО», «Особливий період» і так далі. Будь-які заходи (навіть часткові) щодо підвищення боєготовності армії - підтримую. Однак, головне не інструмент призову, а бажання мотивованих ветеранів служити під керівництвом генералів в той час, коли у 90% населення країни ніякої війни не має. І тут необхідно припинити репресії проти добровольців, як в нашому випадку, назвавши їх як Хомчак або Баканов -НЗФ. І випустити з в'язниць десятки тисяч мотивованих ветеранів. Інакше зіткнетеся з тим, що бажаючі воювати йтимуть тільки в партизани, щоб потім їх не посадила власна влада. 

Сіючи свавілля - пожинаєш недовіру.

Головнокомандуючий ЗСУ Хомчак закликав місцеву владу «не ініціювати створення невизначених законом воєнізованих формувань». Бо Путін спочатку нас звинуватить, а потім нападе. Мова йде про добровольчі загони і позапланові збори територіальної оборони. Їх декілька років тому стали створювати і проводити за ініціативи місцевої влади.

Це - серйозна заява, якщо хтось не зрозумів. З прозорим натяком. Це до того, що одиночних камер в ізоляторі СБУ на всіх не вистачить. Це я вам (як живий приклад в'язня по ст. 260 КК України) авторитетно заявляю. І мотив у мене в підозрі такий самий - «створення НЗФ ... для провокації військових конфліктів». Тобто їх не РФ провокує через окупацію Криму і Донбасу, а ми - демонстрацією волі та бажанням захистити рідну землю. 

А я згадую спекотний травень 2014 року, коли наш партизанський загін «Батальйон Донбас» провів перший бій проти російських найманців батальйону «Восток», під Карлівкою. Тоді в Адміністрації Президента т.в.о. президента Турчинов (тодішній голова адміністрації) теж вирішував, що з нами робити. У в'язницю, роззброїти чи підтримати. У підсумку вирішили запропонувати увійти до складу НГУ. Теперішні ж вирішили інакше - до в'язниці. За «провокацію військових конфліктів і ... підготовку до захоплення адміністративних будівель». 

Хоча зараз ми вже не були партизанським загоном, працювали з держструктурами, на Україну. Зрозуміло чому ... І вони не ті, що в 2014 році. І все наше суспільство вже не те. Пересварили, розтягнули по політичних кутах і залили 7 річним інформаційним лайном.  Але, якщо б я міг повернутися назад, в той далекий травень 2014 року, я б робив би те саме. Звільняв би Українську землю навіть знаючи, що через 7 років хід історії приведе мене в одиночну камеру 5 на 2, ізолятора СБУ. 

Якщо у Вас буде вибір - особиста свобода або Україна, то обирайте Україну. І не дивіться на нас і на нашу долю, дивіться вперед.