Гемблінг в заручниках законотворчого спаму

Держава продовжує судорожно шукати гроші на забезпечення свого функціонування. І хоча падіння ВВП, як в минулому році нас не чекає, але і карколомного економічного зростання нам теж не слід чекати. Минулого тижня Міністерство фінансів України знов вийшло на ринок запозичень і розмістило євробонди на мільярд доларів. Але що таке мільярд для держави?

Шукаючи гроші, влада вирішила заглянути в карман Українцям. Горезвісний законопроект про «амністію капіталів», що немає нічого спільного з назвою, але пропонує українцям чесно показати свої заощадження і заплатити з них 5% державі. Це хибний шлях, який тільки роздратує українців. А є правильний шлях. І він полягає у максимальній детінізації сектору гемблінгу, і це можна зробити, якщо не заважати, доопрацювати податкове законодавство і прибрати із профільного закону норми, які лише заважають ринку.

Про необхідні зміни я вже неодноразово писав, то ж наразі хочу сконцентруватись на нормі, які потрапили в закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», як частина законодавчого спаму чи недобросовісного лобізму.

Я маю на увазі норму, що забороняє відкривати гральні зали  на відстані 500м від навчальних закладів. При чому логіку ще складніше зрозуміти, якщо пригадати, що для казино таких вимог немає. І навряд чи хтось із народних депутатів зможе пояснити, а чим вивіска грального залу страшніша за вивіску казино.

Ще при першій редакції закону у далекому 2019у році відстань 500м між закладами освіти і гральними закладами пояснювалась тим, що школярі та студенти не мають візуально бачити перед собою гральні заклади. Але це пояснення можна було б використовувати ще в досмартфонні часи, зараз же будь який школяр бачить у своєму гаджеті рекламу онлайн-казино майже не щодня. Тобто антивізуальну функцію ця норма виконати не може.

Якщо виходити з того, що належна відстань убезпечить школярів і студентів від азартних ігор, то в Законі вже передбачена норма, яка забороняє участь у грі особам, що не досягли 21-річного віку. Тобто ані школяр, ані студент молодших курсів не зможе потрапити в гральний заклад.

Тож навіщо вона потрібна і хто її «всунув» в закон. На мою думку, лобістом тут виступили «лотерейники», які хотіли піджати ринок гральних залів, адже для «лотерейних пунктів» такої вимоги не має. Але ця ставка не зіграла, адже відповідно до нових ліцензійних умов, які будуть невдовзі прийняті Кабміном «лотерейники» не зможуть підміняти собою букмекерську діяльність та гральні зали. І це правильно, хочеш займатись декількома видами гемблінгу – плати.

Тож зараз ця «норма 500м» не виконує жодну із функцій та не несе в собі того змісту, який в нього закладались. Єдину функцію, яку ця норма може виконувати – це відлякування потенційних інвесторів, адже з одного боку зменшується кількість об’єктів, де можна відкрити гральний заклад, а з другого, документ, що може підтвердити достатню відстань грального залу від казино є акт прив’язки, який робиться мінімум два місяці, і інвестор може його і зробить, але ліцензію купить вже не в цьому році, а наступному. А гроші бюджету потрібні вже зараз.

Тож, якщо норма лише шкодить процесу виходу ринку із тіні, то її слід прибрати. Держава повинна розширяти можливості для інвестування, а не намагатись вчергове обкласти даниною своїх громадян. Адже якщо не давати бізнесу розвиватись, то нас чекає доля Сомалі.