Великдень: кому і що варто святкувати
Великдень є одним з найбільш шанованих свят традиційного українського року. Це свято (як і все православне в принципі) має глибоке язичницьке коріння. А в слов'янських мовах свято зберегло ще дохристиянську назву. Адже Великий День - це коли світла пора доби стає довшою за темну. Фактично це відкриття сезону днів довших за ночі.
Великдень - це свято світла, що перемогло темряву. Саме в цьому з давніх-давен і полягав сенс святкувань. Холод і темрява відступають перед приходом воскреслого бога. У наших краях ним був Ярило.
Греки увінчали титулом "Христос" (тобто спаситель) вочевидь цілком історичну постать галілеянина Ісуса. Його новозаповітна історія воскресіння до дрібниць схожа з цілою низкою історій воскресаючих богів прадавньої Європи і Близького Сходу. Навіть дата обрахування дати християнського Великодня більше схожа на язичницькі прорахунки щорічних календарних містерій. Найбільше християнське свято припадає на першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Чим вам не ворожіння дати приходу Ярила?
Найголовніше у великодніх святкуваннях - глибокий сенс. Ідея Воскресіння. Не просто перемога світла над темрявою, а усвідомлення того, що віра в Перемогу є першим ступенем на шляху до Перемоги. Такий от глибоко-змістовний мітраїзм.
Але найприємніше у святі - атмосфера. Цей от зустрічі великих традиційних родин і великодній настрій з усіма пасками та крашанками як відгомоном такої близької кожному українцю народної обрядовості. Саме такі прості, але давні, ритуали як вмивання крашанками чи ранкове розговіння додають святу чисто національного колориту.
Тож, не святкують Великдень лише сноби. Християни вшановують воскресіння Христа, а язичники мають радіти новому приходу Ярила. І всі разом мають їсти традиційні паски з крашанками. Бо це просто смачно й весело. І так було завжди. І буде доти, доки будуть українці.
Веселого Великодня всім нам!
📷 На фото - великодня листівка УПА.
#Nаш_Календар
Більше в моєму особистому телеграм-каналі: https://t.me/NKruk
