Троль помер. Хай живе троль!

Король тендерних тролів Араік Амірханян втратив корону. Минулого місяця РНБОУ запровадила санкції проти одіозного бізнесмена, який роками паразитував на будівництві доріг, та низки його компаній. Із 21 квітня Амірханяну дорога в Україну закрита. Подейкують, що нині він живе у Франції.

Цікаво, що ще рік тому Амірханян почував себе настільки впевнено, що удерся до приміщення "Укравтодору", аби вчинити напад на його очільника Олександра Кубракова. До речі, це був не перший випадок, коли Араік не просто погрожував, а фізично атакував керівників "Укравтодору".

Як би не було, імперія Амірханяна викинута з ринку дорожнього будівництва. Компанії "Миколаївбудцентр", "Полтавабудцентр", "СПМК-17", "Граніт-001", "Консорціум "Дорлідер" отримали трирічний бан від "Укравтодору".

Корону короля тролів намагається підібрати очільник так званої Всеукраїнської дорожньої асоціації (ВДА) Артем Гриненко.

Торік асоціація Гриненка присвятила чимало часу і зусиль боротьбі з укравтодорівськими Методичними рекомендаціями для підготовки типової тендерної документації. Суть конфлікту дуже проста. Олександр Кубраков розробив уніфіковані правила, за якими мали проводити закупівлі всі регіональні Служби автодоріг. Маєш достатній досвід виконання співставного обсягу робіт, матеріально-технічну базу, техніку та обладнання, кваліфікований персонал, позитивні відгуки – іди і змагайся на тендері. Не маєш – напрацьовуй досвід на менших об’єктах, та поступово зростай. Стовідсотково міжнародний підхід. У країнах ЄС вимоги до підрядників набагато жорсткіші.

Амірханян та асоціація Гриненка натомість вважали, що правила не потрібні. Хто дав меншу ціну - той і переможець. І не важливо, чи є гарантії, що компанія побудує об’єкт якісно і вчасно термін, чи взагалі побудує.

Не дивно, що ВДА тривалий час фактично працювала як консалтингова структура, яка спеціалізується на оскарженні дорожніх тендерів в АМКУ. Гриненко навіть не соромився на сайті асоціації пропонувати комерційні послуги (допомога юристів ВДА у підготовці документів для тендерної пропозиції, правова оцінка тендерної документації та тендерної пропозиції, захист інтересів в Антимонопольному комітеті України). Фактично те саме робили і юристи компаній Амірханяна, пробиваючись на тендери.

Гриненко чомусь не пише про це своїй сторінці у фейсбуці, але наприкінці минулого року він став ще й генеральним директором Всеукраїнського дорожнього консорціуму (ВДК).

Засновниками цієї фірми виступили 11 компаній: ПП "Автомагістраль", "Сучасна транспортна інфраструктура", "Роад Констракшн", "Екранбуд", "Луцька дорожна пересувна механізована колона", "НВФ "Мостопроект", "АБЗ-1", "Трініті-Груп", "Будівельна група Комфорттаун", "Стройспецтехніка" і "Данко". Більшість із них входять до Всеукраїнської дорожньої асоціації того ж Гриненка.

На перший погляд, причини появи консорціуму зрозумілі. 19 квітня 2020 року набули чинності зміни до Закону "Про публічні закупівлі" та низки інших законів, якими запроваджуються, зокрема, нові правила закупівель у дорожній галузі. Раніше участь об’єднань юридичних осіб у тендерах могла бути заблокована замовником. Тепер такої заборони немає. Але для участі у дорожньому тендері об’єднання підприємств має підтвердити свою відповідність кваліфікаційним критеріям.

Для цього консорціум фактично "об’єднує" потужності підприємств, які увійшли до його складу, як субпідрядників/співвиконавців, зазначивши сукупну інформацію про їхнє обладнання, матеріально-технічну базу, технології та працівників, які мають необхідні знання та досвід. Якщо для виконання певного виду робіт необхідна ліцензія чи дозвіл, його повинен подати за консорціум один із учасників об’єднання.

Таким чином, невеликі підприємства, об’єднавши зусилля, отримали можливість конкурувати у великих за обсягами тендерах. Світова практика.

Але, як виявилось, Гриненко використовує концепцію консорціуму не для того, щоб грати за правилами. Це просто черговий інструмент тендерного тролінгу. Консорціум Гриненка вже взяв участь у 27 закупівлях. Жодного разу не переміг. Але подав 43 скарги!

Консорціум оскаржує все підряд: результати прекваліфікації, порядок погодження договірної ціни, забезпечення тендерної пропозиції, забезпечення виконання договору, підтвердження виконання аналогічного договору (протягом 3 років) тощо. Але найдивніша скарга – щодо вимоги надати позитивний відгук від попереднього замовника за аналогічним договором.

Задоволення скарг ВДК коштує зупинкою торгів щодо ремонтів ділянок автодоріг Р-22, Т-13-07, Н-26 у Луганській області, Н-08 - у Київській, О161930 - в Одеській, Т-25-27 – у Чернігівській, Т-03-05, Т-03-11 - у Волинській, Н-16 - у Черкаській. Це десятки інфраструктурних проєктів, на які виділялося понад 4 мрлд грн. І які цього року вже не матимуть шансів бути реалізованими. Бо поки проведуть новий тендер, будівельний сезон уже й закінчиться.

Фактично, консорціум Гриненка після краху імперії Араїка намагається зайняти місце головного тендерного троля.

Тобто, раніше ВДА працювала як консультант, який міг допомогти правильно написати скаргу до АМКУ. А тепер Всеукраїнський дорожній консорціум особисто займається отриманням тендерів для замовників. До речі, встановити, хто замовляє консорціуму Гриненка той чи інший тендер, неважко. Достатньо уважно вивчити тендерну пропозицію, подану ВДК, і звернути увагу на власника асфальтобетонного заводу. Як правило, він і є замовником.

Пояснюю "на пальцях", як це працює. Приміром, є у Миколаєві купка бізнесменів. Вони володіють якимось металобрухтом, який колись був АБЗ. Бізнесмени думають: а чому б не заробити на "Великому будівництві"? Запустимо завод, візьмемо в оренду техніку. Зробимо об’єкт – не зробимо, але кошти отримаємо. А що далі - буде видно.

Проте як пробитися на тендер? Вихід є: звертаємось до ВДК, мовляв, ось вам АБЗ, виграйте для нас ось цей тендер. А якщо не виграєте, то принаймні заблокуйте його, щоб ми мали можливість шантажувати інших учасників тендеру та змусити їх домовлятись з нами. Тобто, консорціум Гриненка - це банальна ширма для заволодіння коштами держбюджету та шантажу сумлінних підрядників різного роду дрібними шахраями.

Дивовижна постать Артема Гриненка, який намагається стати Амірханяном Другим, потребує особливої уваги.

До появи Всеукраїнської дорожньої асоціації Гриненко кілька місяців походив керівником ДАК "Автомобільні дороги України" та очільником Комітету дорожнього господарства при експертній раді Міністерства інфраструктури. А до того нікому невідомий юрист з Єнакієвого був просто помічником народного депутата Артура Герасимова, який у парламенті очолював фракцію Блоку Петра Порошенка. Далі при міністрові Омеляні був створений проєкт кишенькової асоціації, яка мала працювати касою для "обілечування" дорожніх компаній. Але провідні гравці дорожнього ринку на таку заманливу пропозицію не купились. Отже, Гриненко очолив структуру з гучною назвою, але фактично без помітних учасників ринку серед членів.

Правоохоронці органи вже зібрали достатній обсяг інформації щодо консультативних "послуг" Всеукраїнської дорожньої асоціації. Тепер же мають нагоду задокументувати діяльність консорціуму, основне завдання якого – блокування тендерів "Великого будівництва".

До речі, за моїми даними, ПП "Автомагістраль" уже відкликало документи про участь у консорціумі. Власники цієї регіональної компанії з досить давньою історією зрозуміли, що спільні проєкти з Гриненком можуть завершитись лише одним – спаплюженою репутацією, кримінальними справами та потраплянням у чергові санкційні списки.