День Героїв і Культ Героїв

23 травня українські націоналісти традиційно відзначають День Героїв. Ще років десять тому це було виключно націоналістичне свято. А після 2014 року до його святкування долучаються вже й деякі місцеві ради. Сподіваюсь, що скоро цей день будуть святкувати на державному рівні.

Сенс свята - вшанування загиблих за Nаціональну справу. Дата прив'язана до дня смерті полковника Євгена Коновальця, засновника і провідника ОУН, першого вождя українських націоналістів. В цей день у 1938 він загинув внаслідок теракту, вчиненого радянським диверсантом Судоплатовим. 

Вшанування загиблих за Батьківщину завжди й у всіх культурах було основою національного культу Героїв. Загиблі Герої є не просто об'єктом вшанування, вони є тим прикладом, з якого зроджуються наступні генерації Героїв. Посмертна слава дає загиблим вічне життя у спогадах майбутніх поколінь. І це надихає нових Героїв, даючи їм усвідомлення того, що їх чин також не буде забутий і вони отримають вічність у пам'ятні наступних поколінь. А ці наступні покоління житимуть завдяки їх  героїчному Чину. Так культ загиблих Героїв надає ідейного сенсу ризику нових Героїв.

Історію творять не об'єктивні процеси, а конкретні особистості, які зважуються на цілком конкретні вчинки. Ці вчинки практично завжди пов'язані з ризиком для життя. Зважитися на такі ризиковані кроки не просто. Й ті, хто все-таки зважуються, гідні слави. Але, визнання Героєм є однозначним лише після смерті. Причому не просто смерті, а обов’язково загибелі в боротьбі. Лише це Героя робить вчинок подвигом. Стати Героєм за життя можна лише в соцмережах. І то дуже ненадовго.

Інколи можна почути, що будь-які культи є пережитком тоталітарних систем. Це не правда. Культи - це природна складова життя людських спільнот. Вони існували й існуватимуть завжди. Викорінити культ здатний лише інший культ. Тож, поборювати варто не культи в принципі, а лише культи деструктивні. Ті, які руйнують, а не зміцнюють спільноту. Культ же Героїв є суперконструктивним. Він не просто пов'язує Націю в єдине ціле. Він єднає собою покоління справжньої національної еліти, тих завдяки кому нація не лише тримається купи, але і йде вперед. Через вшанування героїчно загиблих твориться національна пам'ять, а на її основі не тільки триває все життя національної культури, але й народжується національне майбутнє. 

Тож, шануйте загиблих Героїв. Їх подвиги і потреба продовження їх справи надихають Героїв завтрашнього дня. Пімсти смерть Великих Лицарів. І тим долучишся до творення історії.

📷 На фото – Кредо Героя. 7 точка Декалогу Українського Націоналіста. Зображення на азовському банерному вимпелі.