Що дефолт Нац. служби здоров’я означає для пацієнтів?

По-перше, вони потрапляють в заклад, в який майже два місяця не надходить фінансування. Всі резерви його вичерпані. Всі витратні матеріали, ліки, засоби індивідуального захисту, дезрозчини – крім далеко неповного покриття національними закупівлями – скінчилися.

В попередніх публікаціях я вже розповідав про технічний дефолт: зі спливом місяця після дедлайну НСЗУ законтрактувала 38% медзакладів, сплатила лише 15,6% коштів. Станом на 17.05.21 сплачено лише 39%.

Бувають випадки, екстрені або через тяжкі соціальні обставини, коли медики змушені за свої власні кошти, з зарплат, купувати найнеобхідніше. Однак неможна цього від них вимагати. Умови потрібно забезпечити фінансовими механізмами НСЗУ, як домінуючого національного закупівельника послуг. І залучати кошти з нових джерел, як я пропоную в своїй Стратегії.

По-друге, пацієнти потрапляють до умов, коли збільшення медичних помилок є неминучим. Бо медики виснажені і психологічно, і фізіологічно. По всьому світу визначено вплив пандемії на mental health – психічне здоров’я. Відбувається колосальне емоційне вигорання медиків.

Суспільство має зрозуміти: під час хвилі епідемії у медиків кожного дня відбувався окремий «Іловайськ». Така ж кількість людей гине на руках медиків. Щодня. Це залишає свій слід. Дослідження кажуть: після півгодини бою польовий командир з 10 рішень - 6 приймає помилково. Такий же вплив стресу і на медичні рішення.

В інших країнах пандемія змусила уряди з цим працювати – кімнати психологічного розвантаження, робота з психотерапевтами тощо. В нас же НСЗУ тільки додає тиску і невизначеності. Спричинює зростання медичних помилок…

По-третє, це означає ускладнення маршруту пацієнта. Через непродуману медреформу 1.0 оргструктура охорони здоров’я не отримала свого інституту якості. Ніхто не слідкує за покращенням взаємодії і клінічних результатів лікарень, які виштовхнули з системи як автономізованих суб’єктів.

Тому кожна лікарська команда та кожна лікарня - «самі по собі» й «самі за себе». Під час фінансових негараздів вони дуже нераді тому, щоб важких пацієнтів переводили до них. На жаль, цей ефект закладений в поточну трансформацію галузі. Вона посилює фрагментацію системи охорони здоров’я.

Тобто пацієнт, який потребує переведення на інший рівень медичної системи, страждає, і нерідко – і помирає від затримок і неузгодженості дій медзакладів.

Подібні явища потрібно виводити на управлінські індикатори, і виправляти. Ми не для того починали медреформу, щоб пацієнтам ставало гірше. Погіршення забезпеченості умовами лікування, підвищення медичних помилок і ускладнення маршруту – такі наслідки роботи НСЗУ потрібно визнавати і виправляти.

Задоволення потреб отримувачів послуг – повинно бути в фокусі урядування. Ми повинні вийти на шлях, коли з кожним місяцем пацієнти будуть мати все кращий досвід взаємодії з системою охорони здоров’я.

Бо це – питання якості і тривалості життя українців.

Українців, які виришили не виїжджати.

Жити тут.