Гроші, пацієнти, і електронний монстр

Вчора вчергове «лягла» система електронної охорони здоров’я (eHealth). Не просто “гальмувала”, коли направлення на дослідження займає 30-40 хв., а виписка зі стаціонару – 50 хв. Це вже звичне. Цього разу «лягла» - по-справжньому. Майже на цілу добу.

Чого б їй не лягти. Може втомилася, як міст відомого мера. А може образилася, що на неї витратили «лише» 150 млн грн. А на 2021 рік, на підтримку,- «тільки» 124 млн грн.

eHealth давно відчула себе улюбленою донькою Національної служби здоров’я. Тому будь-яких мільйонів завжди замало. А якщо міністр не фінансує – то можна «лягти і посукати ніжками».

Ну добре, хтось може виправдати високою складністю оперування транзакціями і грошима. Однак в світі бізнесу все можна оцінити, порівнявши результати.

Думаю, вже навіть бабусі чули про фінтех-компанію – Монобанк. 5 місяців і 150 млн грн. Такий же розмір інвестицій, як eHealth, однак продукт – не сором і стихійне лихо, а лідер ринку і об’єкт експорту в інші країни. 3,5 млн клієнтів. 741 млрд грн транзакцій в управлінні. А почалася їх історія на 2 міс пізніше за eHealth…

Саме тому я і кажу - урядування охорони здоров’я захопили бракороби. Це керівники з команди, яка продовжує контролювати ключові посади і потоки медицини. Продовжує збагачуватись на них – а замість продуктів і рішень видає громадянам брак. Адже потік проблем – це потік нових донацій від Уряду і з-за кордону…

Чому я маю моральне право робити про це висновки? Бо я ось цими своїми руками запрограмував колись аналог ДІЇ в медичній освіті - перший електронний кабінет з медичного ліцензійного іспиту Крок. Був співзасновником низки електронних сервісів, один з яких досі використовуються в ряді університетів.

А ще - створив архітектуру першої лабораторної інформаційної системи, яка працювала в Санепідслужбі для ПЛР-тестів з генетичної безпеки харчових продуктів. Як директор Офісу соціальних реформ готував запуск пілота електронної системи охорони здоров’я в Одеській області - на базі лідуючої в світі CRM-платформи.

Тому я дуже авторитетно кажу – досить мордувати пацієнтів і медиків. Не повинні блокуватися направлення на обстеження і консультації – через відмову серверу eHealth. Серед таких пацієнтів є матері з грудними дітьми, і пацієнти у важкому стані. Вони не здатні днями чекати відновлення сервісу. Не може блокуватися вакцинація через затримки реєстрації. Не повинні медики годинами вводити історії під час прийому. І звичайно – не повинні чекати ночі, щоб ввести дані.

Все це – причини махінацій, які відбуваються з обліком послуг в НСЗУ – які або недовведені, або втрачені десь на шляху. Через махінації з даними гроші не йдуть за пацієнтом, а як збитки - виймаються із резервів лікарень і місцевих бюджетів. Через операційні збої НСЗУ медики змушені безкінечно доводити свою правоту перед бездушним пресом, що витискає з них усі соки.

«Надайте докази передачі даних в центральну базу»,- такі вимоги з боку Національної служби здоров’я виглядають знущанням. І запускають зусилля медичного персоналу по хибному колу тепер вже електронної бюрократії. Виграти в якої ще важче, ніж в паперової.

Шляхи вирішення були зрозумілі ще в 2018-ому, коли я балотувався на Голову ДП eZdorovya. Якщо б ми почали тоді – не було б технічного дефолту eHealth і НСЗУ, які ми передрікали. І система замість збитків приносила б 82 млн дол щорічно.

Ми повинні повернути роботу над здоров’ям до системи охорони здоров’я. Потрібно спростити інтерфейси і впровадити robotic process automation – щоб медики перестали втрачати 60+% робочого і неробочого часу на введення даних. Потрібно стимулювати розвиток чи інвестувати у сервіси-першопрохідці із заповнення документації диктовкою і фотографуванням.

Це працює в Сполучених Штатах, де я навчався. Це працює в банківському секторі України.

Прийшов час рук, замість лапок.

Бо ставки вже – на кількість лікарень, що збережемо.

Ставки - на кількість життів.