ВІЗИР І ЙОГО СУЛТАН

Господь має добре почуття гумору. Чи навіть сарказму. Людина, яка так піарилась на Томосі, що під час святкувань на Софійському майдані з приводу його отримання навіть не помітила білого мармурового надгробку біля входу до Софійської дзвінниці і не згадала похованого під ним патріарха Володимира Романюка - першого православного священика повоєнної України, який проголосив себе кліриком УАПЦ, перебуваючи в Мордовських таборах далекого 1977 року, – так от, ця людина, яка самозакохано піарилась на церковних справах, забула просту євагельську істину, яка не написана в Томосі, але не раз повторюється у Святому Письмі: "Немає нічого таємного, що не стало б явним". Коли ж краєчок таємного почав ставати явним, багато хто жахнувся безодні людського цинізму та ницості. Серед тих, хто жахувся, схоже, був і чинний український Президент...

І це добре, що в шостому президенті виявилось більше людяності, аніж у п'ятому. Зле, що за нього українська влада залишається такою ж нелюдською, як і за його попередника. Головна відмінність у тому, що Петро Олексійович грав усіх чи принаймні свято вірив, що усіх може пошити в дурні, а Володимира Олександровича щодня шиє в дурні його оточення. Особливо – "великий візир" султана Зеленського Андрій Єрмак. Головне завдання "великого візиря" – аби до султана мали доступ самі євнухи та наложниці. Усі справді важливі справи мають вирішуватись або візирем або через візира.

Яскравим прикладом інформаційного файрвола, який навколо "султана" Володимир Зеленський збудував його "великий візир" Андрій Єрмак стало свідчення Держсекретаря США Ентоні Блінкена на слуханнях в Комітеті із закордонних справ Сенату США, на яких третя особа в державній ієрархії Сполучених Штатів заявила: "Ми поділилися з нашими українськими партнерами нашими намірами щодо трубопроводу ("Північний потік-2"). Можливо, ця інформація не потрапила прямо до президента Зеленського. Але вона точно повинна була б". Посилання на запис слухань тут: https://www.youtube.com/watch?v=VIP9XBKByf4

Так само трапилось із заявами Арестовича у останньому ПРАВО НА ВЛАДУ, де він розповідав, як самовіддано СБУ наразі займається питаннями полонених. От яка інформація прийшла до мене після того ефіру: "В СБУ, по вопросам обменов, сидит и занимается генерал в отставке Константин Сирык (был первым замом ЦСО "Альфа" при Яныке, потом ушёл на пенсию. При СССР служил в ГРУ ГШ, в Африке работал). Его личность интересна тем, что после ухода на пенсию, он уехал работать в Россию. Но в 2015 его добросовестно вернули с России, устроили на эту должность в СБУ (при подаче Грицака, ну и понятно, что с Петей скорее всего согласовывали). И до сих пор будучи на этой должности, этот Сирык умудряется ездить на празднование каких-то юбилеев "Альфы" КГБ Республики Беларусь, куда также приезжают бывшие и действующие сотрудники ФСБ (это в марте 2020 было)".

Перевірив через знайомих ветеранів СБУ. Виявилось генерал Сірик добре відомий в "конторі" як "Сірик 400 доларів", побори якого його з підлеглих бійців "Альфи" (які - з якогось дива – охороняли Григорія Суркіса) задокументували ще у 2011 році: https://youtu.be/xXUJ-JqyfQg. Наразі Сірик Костянтин Миколайович, який досі ностальгує за СРСР і вірить, що ми з росіянами "адін нарот", намагається змістити з посади начальника штаба АТЦ бойового генерала Геннадія Івановича Кузнецова, який був поранений в бою з диверсантами Гіркіна під Слов'янськом у квітні 2014 року. Напевно наразі можна привідкрити таємницю. Саме завдяки Геннадію Івановичу сотні ветеранів #ПДМШ були офіційно залучені до сил та засобів Антитерористичної операції...

Можна звичайно продовжувати. Але чи варто? Нагадаю лише Президенту Володимир Зеленський, якому подобається грати роль султана РНБОУ: Вас теж пишуть. І те, що Ви – можливо навіть з благими намірами – накоїли за два роки на посаді тягне на цілий букет статей Кримінального кодексу України. І у Вас є свій чи то "майор Мельниченко" чи то "генерал Кондратюк"...

Якщо Ви не хочете повторити долю Ваших попередників, коли потрібно зубами триматись за владу, бо її (влади) втрата відкриває перепективи провести решту життя "в местах не столь отдаленных", просто закрийде розділ української державності, в якому державою керували у ручному режимі. Коли друзям було все, а ворогам (в українській версії "ворогам і лохам") – закон.

Винесіть на референдум прості, справедливі і зрозумілі народу правила гри (які зазвичай називають Конституцією) і покажіть приклад, як за цими правилами жити. І тоді, коли Ваша каденція добіжіть кінця, Ви зможете спокійно повернутись до любої Вашому серцю сцени, продьюсерської діяльності та гастролей. А не беззупинно брехати і бачити уві снах прокурора та нари, як Ваш попередник.

Але для цього, насамперед відправте у відставку Вашого візиря. Бо громадянам потрібний президент, а візирю – султан. Навколо якого, окрім самого візиря, мають бути лише євнухи та наложниці.

Дворцові інтриги згубили набагато більше султанів, аніж вороги. Пам'ятайте про це. У Вас ще є невеличкий шанс увійти в історію, а не вляпатись у неї, як майже усі Ваші попередники. Але цей шанс тане на наших і Ваших очах.

Пам'ятайте про те, у що не хотів вірити Порошенко: "Немає нічого таємного, що не стало б явним". Боюсь, що Ваші взаємини з Вашим "великим візирем" не менш огидні, аніж стосунки Петра Олексійовича з Віктором Володимировичем. Подумайте про це...