Податкова амністія найяскравіша подія насиченого парламентського тижня

Тома Пікетті в передмові Капіталу ХХІ століття застерігає - в податках немає нейтральних експертів, бо кожна експертна думка переслідує свою мету. Та й демократія це не республіка експертів.

Тому і в податковій амністії найважливіший елемент - це політична дія і сміливість діяти. А діяти треба, бо через податкову амністію нам треба детенізувати бізнес. Не стільки в інтересах бюджету, скільки добробуту і респектабельності бізнесу.

Світ стає все прозоріший і вимогливий до законності бізнесу. Інвестиції і кредити за привабливими ставками доступні лише людям, які можуть пояснити легальність своїх статків.

Десятиліття буремної трансформації в Україні мають завершуватися очисткою совісті і багатства.

Як в давньогрецькому розумінні амністії - примирення через запам‘ятовування - нам треба пам‘ятати з чого виростали всі бізнеси від малих до великих. Пам‘ятати і рухатися вперед.

Це і пропонується податковою амністією. З прийнятними правилами адміністрування, ставками і правовими наслідками.

Так кожна норму схваленого закону має бути критично оцінена - щоб на стадії реалізації було менше проблем.

Так, у теорії завжди є кращі моделі, але головне - діяти.

На чистішій економіці легше робити подальші податкові реформи, які полегшують бізнес. Банально стає більш об‘єктивною податкова база і краще можна знайти справедливе податкове навантаження.

Тому для мене податкова амністія - парламентська подія номер один.