Державна політика сегрегації

Мені, чесно кажучи, все ще здається, що приниження жінок - це навіть не підбори на параді. Це, зрештою, лише офіційна парадна форма - якою б радянською, недолугою, незручною та далекою від реалій країни, що воює, вона б не була.

Бісить насамперед той факт, що жінки знову урочисто йдуть окремо, а не у складі своїх підрозділів. І це студентки - і у 2018 були студентки, і зараз будуть. "Окраса колективу", угу. Ось у нас ССО, ось такі воїни, ось ще такі лицарі, і ось такі, і всі вони нас захищають, і жінок серед них немає, як бачите. Жодної! А ось дівчатка-студенки. Так-так, вони у нас дуже гарні, а тепер - ще й у спідничках.

Одна історія - коли на ветеранському марші кожен йде як хоче та з ким хоче. Хочеш - ідеш у берцях, хочеш - у капцях, хочеш - з односельчанами під банером регіону, хочеш - із залишками свого батальйону, хочеш - з іншими дівчатами, хочеш - трохи збоку із другом Миколою, дурнувато гигикаючи та все коментуючи. На те це і ветеранський марш.

Але зовсім інша справа - ось ця державна політика сегрегації. Якщо погуглити - то найгарніших жіночок-військових на підборах ви знайдете у Північній Кореї, а всі ці окремі загони красунечок на парадах - насамперед у Китаї та Росії.