Я попереджав. Колапс в морській галузі

Якби за кожну фразу: «Я попереджав», - мені давали по 10 гривень, то я їздив би на першій «Теслі» в Україні. Але праця пророків ще з біблійних часів нагороджується якщо не добрим копняком, то четвертуванням.

Втім, така доля пророка в своїй країні.

Нещодавно я опублікував блог «Як добити морську галузь», де зазначив, що через обшуки в структурних підрозділах Міністерства інфраструктури України та Морської адміністрації з 15 липня перестали працювати:

-  Автоматизована система подачі, перевірки та оформлення суднозаходу;

-  Система реєстрації, перевірки, видачі документів на право керування маломірними суднами;

-  Державний реєстру документів моряків.

Єдиним логічним наслідком таких дій був не просто параліч видачі документів на маломірні суда. Це ще держава може пережити. І навіть повернення до практик XIX сторіччя при заході в порт, хоч і здивувало багатьох капітанів, але і до цього змогли адаптуватись. Хоч і прикро, що процедури суднозаходу в Україні стали складніші, аніж в Нігерії, і впевнено крокують до практик Сомалі. А от відмова в роботі Державного реєстру документів моряків – це вже все. Фаталіті.

Нагадаю, що Державний реєстр документів моряків є сукупністю даних про всі видані на території України дипломи, кваліфікаційні свідоцтва  та інші документи, що засвідчують кваліфікацію моряків  відповідно до вимог Міжнародної конвенції про підготовку, дипломування моряків та несення вахти 1978 року. Якщо він не працює, то немає фізичної можливості підтвердити документи моряка та його кваліфікацію.

Сьогодні Україна в умовах жорстокої конкуренції посідає п’яте місце в світі за кількістю моряків на міжнародному ринку праці. За кількістю офіцерів посідаємо третє місце.

Як мені повідомили знайомі крюінгових компаній, українським морякам вже починають відмовляти в оформленні підтверджень документів моряків з боку Панами, Ліберії, Антігуа та Барбуди, Мальти, Кіпру, Сінгапура, Багамськіх островів, Гібралтару та процес ще йде і до нього постійно приєднуються інші країни під прапором яких сконцентровано більша частина світового флоту. Це загрожує не виконанням своїх зобов’язань з боку українських крюінгів та позбавленням роботи українських моряків.

І це навіть не головна проблема, хоча й доволі значна. Головна проблема нас чекає попереду. Адже не підтвердження документів моряків, які ВЖЕ  є підставою для заборони виходу судна з акваторії порту. І як кажуть експерти морської галузі: «Якщо в цивілізованих країнах, на це можуть деякий час закривати очі, то в Нігерії це представник адміністрації порту, який покачаэє головою і промовить: "Big problem, very big problem  – big money". І навряд чи судновласники будуть довго терпіти таку не зручність з боку українських моряків. Ну місяць максимум, а потім наших моряків почнуть списувати на берег. Адже навіщо їм українці, коли в тому ж зарплатному сегменті є росіяни.

 А що ж Україна? Міністерство інфраструктури України мовчить. Морська адміністрація тицяє пальцем в бік СБУ, мовляв всі сервери в них. СБУ не може розібратись, що саме вони вилучили, і що з цим робить. Громадськість…До речі де громадськість?

Де тисячі обурених моряків, які не жаліючи себе виходили на мітинги проти поборів? Що побори відмінили? Ніфіга. Все було, як є просто тепер всіх мабуть влаштовують люди, що очолюють процес поборів. Де, до речі, ВОКК (Всеукраїнське об’єднання крюінгових компаній)? Вони ж гучніше за всіх кричали, що галузі крюінгів треба дати можливість саморегуляції, і вони готові цей процес очолити. Ну ок. Ось проблема. Ще місяць і українським крюінгам не буде кого влаштовувати на роботу за кордон. І де масові протести? Де обурення? Де хоча б прес-конференція на цю тему? Чому мовчить їх лобіст Саакашвілі?

Це все питання без відповіді. Складається враження, що поки аваківські і баканівські соколята ділять між собою зони впливу проблеми моряків всім на стільки не цікаві, що аж соромно.

Але проблема є і вона дуже значна. І нам всім треба про неї говорити, адже ще місяць цієї борні і українські моряки, які щороку наповнюють українську економіку мільярдами доларів, не зможуть піти в рейс, і поповнять ряди заробітних. Те що зараз відбувається це диверсія проти України, і якщо всі «професійні борці» за долю моряків засунули язики в дупи, то це проблеми їх совісті, але ми не маємо мовчати. Ми маємо бити в набат інакше наслідки будуть не передбачуваними.