Про велике українське конституційне крадівництво

Крістіні Квін,

тимчасово повіреній у справах США в Україні

Джорджу Кенту, заступнику

помічника Держсекретаря США

Про велике українське конституційне крадівництво

Вельмишановна пані Квін!

Вельмишановний пане Кенте!

США багато років поспіль надають Україні різноманітну допомогу. В тому числі намагаються допомогти стати правовою державою.

Вибачте, але мушу засмутити Вас: поки що це Сизифів труд. По тій простій причині, що з першої половини 90-х і досі українська "політична еліта" незмінно тримає курс виключно на узурпацію влади та грабіж народу. Маю безліч доказів. Одночасна облудна гра в "реформи" ведеться нею з країнами Заходу тільки для того, щоб відмивати в Європі й Америці крадене й користуватися західними благами.

Тому будь-які потуги США в Україні будуть безплідними доти, доки не буде викрито й зламано головний злодійський інструмент української "еліти".

Двадцять п‘ять років тому її злочинні наміри було непомітно, але надійно закріплено Конституцією-1996. За фасадом прогресивних норм в ній під українську демократію та державність закладено кілька бомб уповільненої дії. Про це іншого разу, а головна конституційна диверсія була здійснена … одночасно з прийняттям Конституції. В ній було закладено підстави для ліквідації принципу верховенства права.

Тепер по суті.

Стаття перша Конституції України встановлює, що Україна є правовою державою.

Частина перша статті 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина друга статті 8 Конституції України встановлює, що Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні відповідати їй.

Частина третя статті 8 Констиуції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи влади та їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Мабуть не треба ходити до бабки-ворожки щоб розуміти: закони маються на увазі виключно такі, що відповідають Конституції України.

Частина друга статті 22 Конституції України встановлює, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Частина третя статті 22 Конституції України встановлює, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частина перша статті 60 Конституції України встановлює: ніхто не зобов‘язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За прямою аналогією - закони також. А те, що всі неконституційні закони є явно злочинними, не потребує доказування, це аксіома.

Частина перша статті 68 Коституції України встановлює, що кожен зобов‘язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України. Знову ж таки, безумовно, тільки законів, що відповідають Конституції.

Це все імперативні норми, кожної з яких навіть однієї досить для того, щоб у разі внесення до закону бодай дрібного антиконституційного положення воно з моменту прийняття визначалось як недійсне, і не застосовувалося.

Кожним службовцем, який займається правозастосувальною практикою.

І кожним громадянином.

Всі, а службовці особливо, зобов’язані належно тлумачити закони, і у випадках колізій зобов’язані керуватися виключно легітимними нормами вищої сили. А не "законами-хотілками" злодіїв при законі (читай "політичної еліти"), що протирічать Конституції.

Реальні "батьки Конституції" добре розуміли, що практична дія принципу верховенства права не дасть їм можливості здійснити їхні злочинні плани, тому подбали про його "обнулення" від самого початку, одночасно з прийняттям Конституції.

Вони вставили в Конституцію України таку собі малопримітну частину другу статті 152. Саме нею, а вірніше її злочинним тлумаченням та застосуванням, повністю перекреслено всі наведені вище імперативні й засадничі конституційні норми.

В ній написано: "Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення."

При належному тлумаченні терміну "чинність закону" він не означає нічого іншого крім того, що закон фізично існує. Так як і будь-що інше "чинне". Наприклад, термін "чинний президент" зовсім не означає, що він є легітимним, законно обраним, або діючим. Термін "чинний закон" також аж ніяк не означає, що він автоматично є таким, що відповідає Конституції, тобто є легітимним, а відтак що він є діючим, має юридичну силу і підлягає виконанню.

Жодним чином! Це все абсолютно різні правові категорії !

Але можновладні шахраї у своїх корисливих інтересах вирішили таким собі "методом поглинання" розширити зміст терміну "чинність закону" до безмежності, свавільно надавши йому абсолютно непритаманного значення. Його ототожнили з термінами "дійсний", "діючий", "легітимний", "такий, що має юридичну силу" закон, підмінили ним усі ці самостійні визначення.

У правознавстві є правові норми, принципи, правові поняття, у криміналітету є "понятія" - це неписані закони кримінального світу. Україна завдяки злочинній "політичній еліті" вже тридцять років живе не по Конституції та законах, що відповідають Конституції, а відповідно до антиконституційних законів та неконституційних тлумачень законодавства "елітою". По її "понятіях".

Це в тому числі про "чинний закон" як про діючий, дійсний, легітимний, тобто такий, що відповідає Конституції. Спочатку це "понятіє" стали практикувати в Україні без формального обгрунтування, просто на адмінресурсі, а вже в 1997 році, поспішаючи, "узаконили" одним із перших рішень Конституційного Суду України.

Перше засідання КСУ відбулося в травні 1997 року, а вже 24 грудня 1997 року КСУ в рішенні N 8 - зп зазначив:

"Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю".

Іншими словами, неконституційні закони, вже визнані такими офіційно, до їх визнання такими (неконституційними) рішенням КСУ, вважаються такими … що відповідають Конституції України !

КСУ таким чином прямо і недвозначно пояснив, що ніякого принципу верховенства права нема, що норми Констититуції не мають ніякої найвищої юридичної сили, що нові закони або їх окремі положення, а також усі інші нормативно-правові акти можуть не відповідати Конституціі, що депутати і чиновники можуть приймати які завгодно антиконституційні акти, і вони будуть діяти та зберігати юридичну силу з моменту прийняття і до рішення КСУ навіть після того, як вже будуть офіційно визнані неконституційними…

В таких випадках в Україні питають: "Це на якусь здорову голову налазить"?

Я не знаю, як це називається по-англійськи, а як називається по-українськи писати не буду. Із етичних міркувань. Так само не буду наводити епітетів щодо КСУ - бо тут усієї разом узятої англійської та української ненормативної лексики не хватить…

Це рівно таке тлумачення, яке потрібне для грабежу країни. Щоб можна було без огляду на Конституцію, на права людей приймати завідомо антинародні закони, і щоб їх визнання в майбутньому неконституційними не призводило до необхідності повертати вкрадене.

Це тоді, коли внаслідок дії принципу верховенства права всі акти, що суперечать йому, що не відповідають актам вищої юридичної сили, з моменту їх прийняття є недійсними, мертвими, не мають юридичної сили, не породжують правових наслідків, ніхто не повинен їх дотримуватися, вони не мають застосовуватися. І ніяк інакше. Це правова аксіома.

Але в Україні все навпаки. КСУ і його хазяї своїм завідомо злочинним тлумаченням та застосуванням Конституції загнали народ у рабське безправ‘я і послідовно та системно чинять геноцид.

Офіційне тлумачення Конституційним Судом частини другої статті 152 Конституції України є юридичним терактом, яким наповал убито дію принципу верховенства права і Україну як правову державу, українське законодавство перетворено на клоаку "понятій" олігархату та його слуг в органах влади, народ пограбовано, державність доведено до межі повної деградації.

Всі безкінечні заклинання про дотримання принципу верховенства права будуть пустими балачками, а підтримка США України марнотратством і "гласом вопіющего в пустелі", доки це злочинне офіційне тлумачення частини другої статті 152 Конституції України не буде офіційно змінено на належне.

Що може бути зроблено дуже швидко і без внесення змін до ч.2 ст.152 Конституції. Було б бажання. На Банковій його нема, тому звертаюся до вас - може вас почують.

Вибачте за довгий текст, коротше ніяк, і так багато чого не наведено.

З великою повагою, Аркадій Корнацький