Врожай і війна

За народними традиціями Спас закінчує літній календарний цикл і відкриває осінь. Врожайні містерії починаються Малим Спасом або Маковієм (14.VІІІ), коли святять воду й мед, квіти й зерна (передусім мак). На Великий Спас (19.VІІІ) освячують вже плоди (передусім яблука). В дохристиянську добу на врожайні свята припадало вшанування Велеса, щедрого бога простолюду. В ці дні селяни раділи новому врожаю, а військова верства готувалася до війни, адже одразу за жнивами починається час походів. Після збору плодів вояки йшли за ворожим врожаєм або чекали приходу ворогів за своїм врожаєм. Таким був традиційний щорічний цикл аграрної доби. Для багатьох «козаків сьогодення» в ці часи також триває підготовка до рейдерських війн за фермерські врожаї. Інформаційна епоха не так вже й суттєво впливає на цикли в країнах з сировинною економікою. Втім, простолюд як завжди радіє достигненню плодів і це добре. А світ був і лишається мозаїкою.

📷 На фото – Велес і Перун, сучасні неоязичницькі замальовки. Вся символіка і рунічні написи звісно ж вигадані в ХХІ ст., втім комплексно й атмосферно малюнки не суперечать уявленням, які ми наразі маємо про уявлення наших пращурів. Так, саме уявленням про уявлення, адже говорити не тільки про глибинні сенси стародавньої язичницької релігії, але навіть про її наявність як цілісності, вкрай складно. Тим більше складно говорити про її відродження. Втім, це ніяк не применшує значення новоствореного неоязичництва. Новітні релігії нерідко мають більший потенціал, ніж старовинні. 

#Nаш_Календар