"Справа Сканії-2": не буде справедливості - не буде економіки та інвестицій

Основною запорукою привабливості країни є захищеність прав інвесторів. Це аксіома для цивілізованих країн. Теоретично - і для України теж. Та, на жаль, у нас це твердження часто розбивається об реальність національного правосуддя.

Буквально днями президентка Естонії Керсті Кальюлайд приголомшила українців заявою щодо слабкості нашої судової реформи: "Вам потрібно, щоби кожен, хто працює, інвестує або платить у цій країні, у разі суперечки міг сподіватися, що ваша судова система розгляне його справу неупереджено. Що ваша юстиція є справді сліпою щодо того, якою є суспільна позиція сторін. І тут не треба міркувати у сенсі зближення з ЄС. Це потрібно вашій економіці! Економіка не буде зростати, доки інвестори не відчуватимуть, що до них будуть ставитися справедливо".

В унісон пані Кальюланд говорять десятки провідних компаній-інвесторів в Україну, звертаються до можновладців як з медійних, так і з усіх можливих каналів. Протягом останнього вже майже року багато киян встигли звернути увагу на білл-борди із закликом до справедливого правосуддя на фоні вантажівок шведського автогіганта SCANIA.

Усі, хто хоч трохи знайомий з мешканцями цієї скандинавської країни, знають, що має статись щось надзвичайне, аби розважливі шведи зважились на таку кричущу демонстрацію своїх емоцій. Бо шведи настільки уникають конфліктних ситуацій, що це знайшло відображення і в їхній мові. Заперечувати відкрито? Для них це жахливо й некомфортно. Тому, в шведській мові є вигук nja, в якому зливаються ja ("так") і nej ("ні") - і вживають його, щоб дипломатично висловити сумнів або ввічливу відмову.

У випадку зі SCANIA приводом до такої відкритої комунікації стали нескінченні судові хороводи з колишніми дилерами. Судові дебати, які тягнуться роками в різних інстанціях одразу в кількох областях, були б неможливі, якби Феміда реагувала на вирішення господарських суперечок у законний спосіб. Але у спорах шведської компанії з колишніми дилерами так, чомусь, буває рідко.

Вперше ЗМІ дізнались про ненормальну ситуацію з дилерами Сканія Україна ще у вересні 2020 року. Тоді Госпсуд Київської області, в особі судді С.Чонгової (громадянки РФ, https://nashigroshi.org/2017/11/21/suddya-hospsudu-kyjivskoji-oblasti-pislya-majdanu-otrymala-rosijskyj-pasport), визнав, що виробник автівок мусить сплатити 123 млн грн на користь ТОВ "Журавлина" (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92003943). Кількість порушень закону була вражаючою: від порушення строків позовної давності до "взятих зі стелі" розрахунків умоглядних "збитків" у вигляді "втраченої вигоди" (важко інакше назвати просту роздруківку таблиць Excel, набраних позивачем власноруч). https://sud.ua/ru/news/ukraine/190279-tonkaya-gran-spravedlivosti-investory-iz-scania-stolknulis-s-realnostyu-ukrainskikh-sudov. Ось тоді іноземний інвестор вперше й заявив, що їхні докази та аргументи суд до уваги не взяв, та назвав інвестиційний клімат в Україні токсичним.

Апеляційний суд згодом все ж таки це рішення скасував (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98200996). Та за 2 дні до того вже інша суддя Господарського суду м. Києва винесла не менш дивне рішення https://reyestr.court.gov.ua/Review/97999149 проти Сканія Україна - на користь такого собі "товариша по нещастю" - фірми "Проскан".

Насправді "Журавлину" та "Проскан" поєднують багато факторів (окрім того, що обидві були дилерами шведів). Так, наприклад, директор та бенефіціар "Проскану" Сергій Крикуненко неодноразово виступав або в якості третьої особи, або взагалі представником "Журавлини" в судах. Основний "доказовий елемент" програної справи "Журавлини" базувався не на якихось власних документах, а майже на 100% на висновку Львівського НДІ судових експертиз №5861 від 19.12.2016 (замовником виступила фірма "Проскан"). До цієї експертизи сама "Журавлина" не мала абсолютно ніякого відношення, оскільки та проводилася за заявою "Проскан" і на комп'ютерах "Проскан", але обидва дилери дуже активно використовували цей документ у судах з Сканією.

Судова суперечка з "Просканом" настільки повторює до дрібниць правову вакханалію у справі з "Журавлиною", що Сканія напевне має відчуття якогось Deja vu.

Знову представники Феміди "не вміють" ("не хочуть") нормально читати договір та вирішили, що ТОВ "Сканія Україна" зобов’язана отримувати погодження від "Проскан" на продаж власних вантажівок. Хоча в договорі чітко прописано, що дилер отримав лише "неексклюзивне (невиключне) право" на продаж продукції "Scania", а Сканія "залишила за собою право самостійно (безпосередньо) продавати продукцію на території дилера". Для українця така ситуація не дивна, бо змалечку чули приказку "за моє жито мене й побито"... Та от що з того думають іноземні інвестори, навіть важко здогадуватись.

За дивним (чи ні?) збігом обставин відлік строків звернення до суду в обох випадках рахувався судом лише так, як це вигідно дилерам, тобто від дати дослідження експертами програмного забезпечення, встановленого у ТОВ "Проскан". Хоча в обох "дилерських" випадках і "Журавлина", і "Проскан" могли знати, та власне й достеменно знали про продаж вантажівок іншими компаніями ще з 2006 року. Абсурдність на кшталт – "Ти не знав, які контакти записані в телефонній книжці твого смартфону, поки смартфон не дослідив експерт".

Але найцікавіше, що так звані "збитки" дилерів постійно рахуються невідомо від чого і за якою формулою. Заявлена самим же Просканом "заборгованість" з виплати Дилерської комісії, розмір якої нічим не встановлено, "за легким помахом руки" суду стає "упущеною вигодою", а оскільки документального підтвердження розміру упущеної вигоди немає, суд вирішує що це буде розмір усього доходу Сканії, який вона одержала від відповідних операцій за останні 10 років (!). Потрібні аналогії? Ну, приблизно так: ви уклали з ріелтором договір, за яким йому підлягала до виплати комісія від суми продажу вашої квартири. Ріелтор квартиру не продав, але після того як ви без участі ріелтора самотужки продали квартиру, "суд" стягує з вас на користь ріелтора кошти, але вже не розмір комісії, а вартість всієї квартири.

Тож про який інвестклімат можна вести мову, якщо суддя при цьому, майже глузуючи, ще й натякає в судовому рішенні, що відповідач (от, дурник такий) захотів відшкодувати лише 1\7 частину від того, що вона готова була йому присудити.

А готова вона була присудити не багато, не мало, а майже 1,1 млрд грн (!), про що прямо і написала, зазначивши, що "мінімальний розмір зобов`язання … з відшкодування упущеної вигоди … складає 1 099 534 558,39 грн".

Правду кажуть, що апетит з’являється під час їжі. 123 млн грн "забаганок" Журавлини перетворились на 164 млн грн для "Проскану", а судді ще й демонструють готовність стягнути майже 1 млрд, після чого, очевидно, не тільки Сканія може назавжди втратити будь-який інтерес до українського ринку.

В усьому цьому тепер знову розбиратиметься Північний апеляційний господарський суд, який ще 3 серпня виніс ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі №910/14913/18. Однак до дати першого засідання - 9 вересня 2021 року - залишилось не так вже й багато часу, щоб суспільство зрозуміло, чому не тільки українці, але й шведи зацікавлені в судовій реформі.

А тепер поговоримо "трошки" про нюанси.

ТОВ "Проскан", який так бідкається за свою упущену вигоду, жодної діяльності не веде. Бо не має ані у власності, ані в оренді взагалі жодних приміщень, де міг би здійснювати господарську діяльність, і є лише фігурантом численних судових справ у спорах з кредиторами (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98235436) або про своє банкрутство (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98940811) тощо. Маємо підозру, що "упущено" щось було набагато раніше, і з вини самого "Проскану", але "Сканія Україна" до цього жодним чином не причетна. Хіба що дилер вирішив закрити усі свої "банкрутні" питання за рахунок шведів, але це вже якраз про питання про справедливість, про яку ми й згадували на початку статті.

І насправді ображатись на президентку Естонії не варто. Вона абсолютно права: доки в Україні не буде справедливого судочинства, інвесторам краще не мати справ з нашою країною. І про це говорила не тільки Кальюлайд, але й неодноразово - й Хокан Йюде, генеральний директор "Сканія Україна".

Звичайно, досвід судового спору з "Журавлиною" демонструє, що поки апеляція не сказала своє остаточне слово, для "Сканії" ще не все втрачено. Тож, можливо, Апеляційний суд і цього разу стане місцем справедливості для іноземного інвестора.

І це врятує нас від сорому хоча б перед шведськими інвесторами.

P.S. Кейс із "Журавлиною" теж ще далекий від завершення. Сама фірма не наважилась оскаржити рішення апеляції до Верховного Суду, але це зробила дружина директора - Олена Політило. Вона не має жодного стосунку до суті спору зі Сканією, але натомість має пільги зі сплати судового збору (і дійсно, віддавати майже 1 млн грн до бюджету українськи сутяжники не звикли). З усіма цими зловживаннями ще має розібратися касаційна інстанція, але то вже буде зовсім інша історія.