Агенція оборонних технологій по-українськи

На жаль, ми продовжуємо спостерігати, як українського громадянина, принаймні того, хто цікавиться проблематикою оборони, оборонної промисловості, забезпечення сил оборони озброєнням та військовою технікою вважають за неосвіченого, чи такого, що немає жодних відомостей про цю сферу, а тому йому можна «згодувати» будь яку інформацію. Тим паче, що основна частина будь-якої важливої інформації в цій сфері і так перебуває під грифом таємності, тож можна послатися на державні програми з довгими назвами, які все виправдовують, і все обґрунтовують, а тому наведеним фактам можна довіряти.

І ось чергова демонстрація цього явища. Неодноразово Мінстратегпром заявляв, що взяв на себе відповідальність створити Агенцію з оборонних технологій. Тепер Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України впевнено повідомляє про те, що Агенція вже майже створена, а рішення розіслано на погодження в центральні органи виконавчої влади.

Слід додати, що МСПУ згідно законодавства вже мав утворити власну Громадську Раду, яка в тому числі мала би мати доступ до таких важливих документів, як рішення щодо створення Агенції, щоб надати громадську експертизу і документу, і процесу. Проте, провівши Установчі збори 24 червня, ініціативна група, що відповідала за створення ГромРади, так і не здійснила процес її формування. Станом на сьогодні жодної інформації про це немає на сайті Мінстратегпрому.

Згідно відповіді Мінстратегпрому, Агентство з розвитку оборонних технологій створюють на підстав Указу Президента №59 від 2020 року. В Указі, справді, йдеться про необхідність опрацювання питання щодо створення агентства з розвитку оборонних технологій. Разом з тим, в Указі не йдеться про те, що це має зробити саме Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Більше того, міністерство є у віданні Кабміну, і підпорядковується Прем’єр-міністру України, а не Президенту.

Власне, профанацію змістів нам демонструють, коли намагаються утворити Агенцію ОБОРОННИХ технологій при Міністерстві, відповідальному за промисловість, а не оборону.

Мінстратегпром пояснив, що на установу планується покласти такі завдання:

-  створення передових та проривних технологій в інтересах оборонно-промислового комплексу, кардинальне покращення існуючих на підприємствах та в установах національної оборонної промисловості технологічних спроможностей;

-  подолання розриву між фундаментальними дослідженнями та їхнім прикладним застосуванням у сфері безпеки і оборони;

-  пошук і вироблення пріоритетних напрямів досліджень, постановка нових військово-прикладних задач.

Якщо прочитати ці завдання без бюрократичних прянощів, то нам цілком серйозно повідомляють, що насправді хочуть створити Агенцію розвитку оборонної промисловості, а не оборонних технологій, адже навіть сформульованих завдань щодо проведення досліджень в інтересах сил безпеки і оборони, Збройних Сил не йдеться.

По-друге, нам повідомляють, що Агенція, яка має розвивати технології оборонного виробництва ще займатиметься фундаментальними дослідженнями (фундаментальні і прикладі дослідження зараз у відповідальності Міноборони), які здійснюються спільно з науковцями під егідою Міністерства освіти і Науки, і якимось чином впливати на прикладне застосування у сфері безпеки і оборони.

Нам кажуть, що ця Агенція буде займатися постановкою нових військово-прикладних задач (!). Ще раз - дослідницька установа буде визначати військово-прикладні завдання, а не отримувати завдання від сил безпеки і оборони на проведення тих чи інших досліджень!

Попри це, сайт Мінстратегпрому нагадує нам, що «у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України опрацьовано заходи із започаткування державної установи «Агенція оборонних технологій» на кшталт американської DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency)», та видає нам свій дивний проєкт за аналог американської дослідницької установи.

Якщо ми зайдемо на сайт Дарпи і подивимося на її незмінну протягом 60 років місію, ми побачимо, що вона полягає у здійсненні ключових інвестицій у проривні технології для національної безпеки. Також ми дізнаємося про те, що Аге́нтство передових оборонних дослідницьких проєктів (DARPA) належить до Департаменту ОБОРОНИ США, що є абсолютно логічним.

Немає ніякої згадки і ніякого наголосу на розвитку оборонної промисловості. Тому те, що нам подають як аналог Агентства США - є чимось не просто іншим, а протилежним за своїм змістом.

Мінстратегпром без будь якого обґрунтування (принаймні озвученого громадськості) вирішив, що нова установа має належати до сфери управління Мінстратегпрому, чим власне заклав конфлікт інтересів між потребами оборони і безпеки і потребами промисловості. «Хто планує для кого?», як питав Фрідріх Гаєк.

Але, нічтоже сумняшеся, гроші під таку сумнівну ініціативу в державному бюджету звісно, знайшлися. Для цього планується запровадження нової бюджетної програми «Дослідження, прикладні і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням (якого, згідно законодавства, вже немає), підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері ОПК». І одразу, з «барського» плеча платників податків, на ініціативу, що не може злетіти ніяким чином, бо будується догори дригом, плануються такі обсяги витрат (на що саме, джентльмени?):

2022 рік - 485 млн. 375 тис.грн;

2023 рік - 591 млн. 505 тис.грн;

2024 рік - 696 млн 750 тис.грн.

За три наступні роки - корупційних ризиків на суму 1 млрд 773 млн 630 тисяч в установі, що формується «на авось», без розуміння реальних потреб в оборонних технологіях в силах оборони і безпеки, у закритому форматі, без громадських обговорень, без розуміння, хто може виступати замовником діяльності такої Агенції і з розмитим кінцевим результатом, в якому навіть не зазначається вирішення питань безпеки і оборони - лише вирішення питань оборонно-промислового комплексу.

Це нам вкотре доводить, що державне управління та державні управлінці в цій галузі просто «ідуть по приборах» радянського виробництва та з радянським планово-економічним підходом.

А це значить, що замість наближення до інноваційних Збройних Сил та сил оборони ми знову віддаляємося від цього на користь проведення чергового експерименту - локального українського військово-промислового економічного дива, яке магічним чином зійде з рук чиновників радянської закалки, і як благодатний вогонь запалить серце жевріючого ОПК.

А вже десь за рік-два нас чекатиме черговий епік-фейл, такий самий, який відбувся із імплементацією Закону «Про оборонні закупівлі» з боку відомства.