Цензура часів Зеленського
2002 рік. Країна Кучми.
Парламентські слухання щодо цензури. Журналіст Андрій Шевченко згадує, коли вперше побачив «темник». Це було на День Незалежності. На телеканали прийшов лист з текстом для новин. У ньому рядок: «Свято пройшло на європейському рівні». Того дня цей рядок потрапив у сюжети новин усіх телеканалів. Згодом «темники» стали ознакою цензури часів Кучми.
2021 рік. Країна Зеленського.
На телеканали приходить лист з Офісу президента з пропозицією показати фільм, як команді президента вдалося провести святкування 30-ї річниці проголошення Незалежності. У фільмі Андій Єрмак та його заступник Кирило Тимошенко розповідають, як їм вдалося неможливе. І після їхньої роботи щодо святкування увесь світ змінив ставлення до України. І телеканали ставлять цей фільм в ефір. Для цього навіть змінюють сітку мовлення.
Є декілька відмінностей між «темниками» та листом з Офісу президента.
1) У «темниках» прописували, що телеканали мають сказати у новинах (або проігнорувати), а тут вже готовий продукт, який не передбачає взагалі жодних правок.
2) Фільм команди Зеленського показали 7 телеканалів. На початку 2000-х було взагалі 6 національних каналів.
3) «Темники» з’явилися після 2-го року 2-го терміну Кучми. У Зеленського листи почали розсилати після 2-го року 1-го терміну.
Так, якби це був лише один випадок, то про цензуру було б рано говорити. Але це відбулося на загальному фоні роботи Офісу президента з медіа. Банкова сформувала свій пул лояльних медіа. І любо спілкується з ними і обмежує у спілкуванні інші.
Та ж історія з обмеженням роботи журналістів у парламенті також лягає в загальну картину. Можна стверджувати, що це робилося руками Разумкова. Але можливість йому надали саме депутати відповідними змінами в порядок акредитації журналістів. Та й в особистих розмовах не приховували, що задоволені таким рішенням спікера.
І це відбулось одразу після приходу Зе до влади.
Про лояльні і нелояльні медіа: