Кліматична конференція ООН: до чого готуватися Україні?

У неділю, 31 жовтня, у Великобританії стартують критично важливі кліматичні переговори. Лідери країн з усього світу з’їдуться у Глазго, щоб представити свої Оновлені Національно-визначені внески (НВВ) у зменшення викидів парникових газів та обговорити подальші кроки у стримуванні зростання температур.

Чому нам взагалі потрібно боротися із підвищенням температури? Це детально описала міжурядова група експертів з питань змін клімату у своєму останньому звіті. При підвищенні середньосвітової температури на 1,5°C збільшиться кількість хвиль аномальної спеки, теплі пори року стануть довшими, а холодні - коротшими. При глобальному потеплінні на 2°C спека стане серйозною загрозою для здоров'я людей і для сільського господарства. Крім цього, через зміни клімату у світі зростає кількість стихійних лих - якщо температура буде зростати, то паводки, пожежі, тайфуни та підтоплення - стануть частим явищем, що призведе до руйнівних наслідків.

Кліматичну конференцію ще називають Cop26 (Conference of the Parties – з англ. "Конференція сторін), адже це 26 зустріч сторін-підписантів Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Вона була підписана ще у 1992 році і ставила за мету стабілізацію викидів парникових газів в атмосферу. Основними її механізмами стали міжнародні правові документи з більш конкретними зобов'язаннями - такі як Кіотський протокол і Паризька угода.

З чим уряди країн їдуть на переговори?

Саме Паризька угода, підписана у 2015 році, запустила механізм Національно-визначених внесків, згідно якого 191 країна-підписант має кожні 5 років представляти свої кліматичні амбіції та чіткий план їх досягнення. Кінцева мета - обмеження підняття температури до 1,5°C до кінця століття.

Такий підхід знизу вгору означає, що уряди самі вирішують, як швидко декарбонізувати свою економіку. Дедлайн, який визначила ООН для оприлюднення другого НВВ – був у липні цього року.

США, Канада, ЄС та Великобританія входять до числа 110 країн із економікою, що значною мірою розвивається. Вони офіційно подали до ООН плани, амбітніші за попередні. До речі, Україна також. Наприклад, Великобританія пообіцяла скоротити викиди СО2 на 68% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року та на 78% до 2035 року. Європейський Союз прагне скоротити принаймні 55% до 2030 року від рівня 1990 р. А ціль США - скорочення на 50-52 % від рівня 2005 р. Україна запропонувала 65% скорочення від рівня 1990 року.

Проте, низка найбільших країн-емітентів CO2 пропустили термін подачі. Індія та Саудівська Аравія досі не подали свої оновлені НВВ. Інші країни, як Австралія та Росія просто підтвердили старі цілі без збільшення амбіцій. Бразилія навіть послабила свої зобов'язання. Ніхто не може змусити країни декарбонізуватися, санкцій за невиконання Паризької угоди не передбачено. Тому представникам ООН залишається лише "закликати уряди", тиснути на них у публічній площині.

Основні теми, які переговорні делегації мають обговорити

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон підсумував порядок денний конференції так: "вугілля, гроші, автомобілі та дерева".

Вугілля: Великобританія хоче зробити Cop26 самітом, який "відправить вугілля в історію". У травні країни "Великої сімки" погодилися припинити пряму урядову підтримку вугільної енергетики. Але такі країни, як Китай, Росія та Індія, нещодавно виступили проти зобов'язань країн "Великої двадцятки" щодо поступового припинення видобутку вугілля. Безсумнівно, нафтогазові та вугільні інтереси будуть намагатися знайти спосіб долучитися до переговорів. Скільки вони матимуть впливу – якраз і продемонструє ефективність або ж провал Cop26.

Гроші: У 2009 році розвинені країни домовились про мобілізацію 100 мільярдів доларів США до 2020 року для наповнення Зеленого кліматичного фонду. З цього Фонду мали б надходити кошти на фінансування заходів з декарбонізації та адаптації до змін клімату країнам, які розвиваються, а також які найбільше страждають від наслідків змін клімату. За останніми підрахунками, у Фонді бракує 20 мільярдів доларів. Німеччині та Канаді було доручено скласти план щодо заповнення розриву перед Cop26. Президент США Джо Байден оголосив, що цього року США внесуть до фонду 5,7 мільярдів доларів, що є великим кроком у порівнянні з роками Трампа.

Автомобілі: Великобританія сподівається прискорити перехід на електромобілі, пропонуючи до 2040 року припинити продаж бензинових автівок. Вона створила Раду з переходу на транспортні засоби з нульовими викидами, яка об’єднала міністрів та представників основних автомобільних ринків, хоча Китаю немає у цьому списку.

Дерева: Разом із США та Норвегією Велика Британія започаткувала Коаліцію "Листя", яка має на меті мобілізувати 1 млрд доларів державного та приватного фінансування для захисту тропічних лісів від вирубки та деградації.

У чому важливість Конференції для України?

Хоча Україна представила відносно амбітний Національно-визначений внесок, щоб його реалізувати, нам потрібні гроші і суттєві зміни в економічному секторі. На фінансування заходів із скорочення викидів українським урядом заплановано 10 мільярдів євро щороку. Без фінансової участі світових лідерів, нам буде складно реалізувати це, особливо відмовитися від викопного палива, трансформувати енергетичний сектор, відповідальний за 66% викидів парникових газів в Україні.

Важливо, щоб наша переговорна делегація змогла донести це міжнародній спільноті, а також показала наше прагнення йти в одну ногу із цивілізованим світом на шляху до вуглецевої нейтральності.