Картопля майже «фрі»

Несподіванок за результатами опитування не трапилося. Диктаторський режим Лукашенко стабільно втрачає залишки симпатій. Та і кремлівська політика не до вподоби простим білорусам, тому синьоока поступово віддаляється від Росії, що не може не турбувати путінську владу. Тим більше, коли до таких висновків їх підводять не «агітки ворожого Заходу», а висновки «поважної» прокремлівської соціологічної групи дослідників. ВЦВГД (рос. ВЦИОМ) – найстаріша російська державна дослідницька організація, що регулярно проводить соціологічні та маркетингові дослідження на основі опитувань громадської думки. Створена у 1987 році, ВЦВГД зараз одна із найбільших російських компаній на цьому ринку. 100% акцій компанії належить державі.

Проведене опитування чітко підтверджує «необираємість» Лукашенка, до якого позитивно ставляться лише 30% респондентів. 55% білорусів не бажає бачити його своїм президентом та негативно ставиться до Лукашенко як політика. Аналогічне ставлення опитування виявило і до найближчого оточення Лукашенко – Макея, Кочанова та Головченко.

За результатами опитування, у списку політиків, до яких білоруси ставляться найкраще, лідирують Марія Колесникова (50%/23%) та Віктор Бабаріко (48%/23%), засуджені у Білорусі до термінів 11 та 14 років відповідно, а також екс-кандидат у президенти країни Світлана Тихановська (46%/36%). Тобто ті політики, з якими Лукашенко безжально «розібрався», як з неугодними диктаторському режиму. Суд Мінського району 6 вересня цього року засудив Марію Колесникову до 11 років позбавлення волі у справі про захоплення державної влади та створення Координаційної ради опозиції. Віктора Бабаріко 6 липня засудили до 14 років позбавлення волі у справі про «великий хабар» та «легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом». Світлана Тихановська у серпні 2020 року через переслідування владою Лукашенка була змушена залишити Білорусь.

Занепокоєння Кремля викликає відчутне збільшення кількості громадян Білорусії, які висловлюються проти об'єднання Росії та Білорусі у «єдину державу» (66% висловилися проти), та не бажають посилення «економічної та політичної допомоги» з боку РФ (57%). Такі настрої білорусів не «вкладаються» у мрію Путіна зробити з Білорусі васальну провінцію «великої Імперії».

«Довічний» та «картопляний диктатор» на початку вересня цього року вже домовилися, що проведуть засідання Вищої держради Союзної держави 4 листопада. На засіданні планується остаточно затвердити пакет із 28 дорожніх карт щодо поглиблення інтеграції цих двох країн. Як пояснив після зустрічі з Лукашенком Путін, йдеться про 28 так званих союзних програм, які націлені на уніфікацію законодавства Росії та Білорусі у різних галузях економіки, побудову єдиних фінансових та енергетичних ринків, транспортного простору, формування та реалізацію спільної промислової та сільськогосподарської політики. Але на таке «об’єднання» погоджується лише 25% опитуваних.

Особисто Путін, як політик, теж втрачає рейтинги серед білорусів. Ще деякий час тому білоруси віддавали саме Путіну першість у рейтингу політиків сучасності. Але за цим опитуванням найбільше схвалення отримала екс-канцлер Німеччини ангела Меркель.

«Дрова у вогонь» підкинув нещодавно ведучий білоруського державного телеканалу СТВ Євген Пустовий, який у своїй передачі «Політика без краваток та купюр» порівняв Олександра Лукашенка з лідерами інших країн, які, як він висловився, під час пандемії коронавірусної інфекції «ховаються по бункерам». У ще одній репліці про Лукашенка Пустовий зазначив, що у білоруського авторитарного лідера «безсонні ночі та переживання позначалися на обличчі, тому що той …ботоксом не користується». Враховуючи, що згадки «бункера» та «ботоксу» зазвичай звучать у висловлюваннях про президента Росії Володимира Путіна, та розуміючи, що ведучий державного телеканалу не якийсь там собі «писака опозиційної газетки», Кремль отримав ще одну порцію негативу, який може стати на заваді мріям про «союзну державу».

Росія реально може втратити Білорусь, як можливий сателітний форпост на заході Росії. Білоруси вже зрозуміли, до чого може привести «дружня допомога» «великого сусіда». Прості люди проти такого «поєднання». Тому проблеми останнього часу з втратою прокремлівських прихильників та сателітів тільки посилюються. Тим більше, що Лукашенко, як головний «козир» у «білоруській партії» Кремля, у своїй жадобі побільше «витрясти» особисто для себе бонусів з Путіна, остаточно втрачає розум та відривається від реальності.