Забудова прибережної зони Дніпра або чому закон на стороні громади

На сьогоднішній день незаконне будівництво на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі без перебільшення є найбільш соціально-напруженою точкою міста Києва. Активні протистояння громади за збереження прибережної смуги Дніпра тривають з перервами вже понад 10 років. Змінюються покоління протестуючих, змінюються забудовники, але методи все ті самі – побиття та залякування місцевих мешканців.

Нова фаза протистоянь на вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 відновилась 4 серпня 2021 року, коли забудовник вночі під прикриттям агресивно налаштованих тітушок завіз будівельну техніку. В результаті чого постраждали місцеві мешканці, які виступали проти завозу техніки через комунальну паркову зону. Далі все за схожим сценарієм.

25 серпня в результаті сутичок із тітушками забудовника постраждав місцевий мешканець, якого вдарили по голові арматурою. 8 жовтня серйозні травми отримали двоє представників громади, їх били цілеспрямовано до втрати свідомості та крові. Мета цього всього зрозуміла залякування місцевих мешканців, які виступають проти намірів компанії забудовника – побудувати в межах прибережно-захисної смуги Дніпра три багатоповерхових житлових будинки.

Окрім банального фізичного залякування місцевої громади, забудовник вдається і до відвертого фальшування юридичної площини цього конфлікту через ЗМІ, більшість з яких асоційована із нардепом від проросійської ОПЗЖ Вадимом Столаром, якого разом з братами Насіковськими і пов’язують з цим будівництвом. В усіх цих матеріалах нагло фальшується та викривляється норми закону.

Саме тому, я як місцевий мешканець Микільської Слобідки та активний учасник руху проти будівництва, маючи повну вищу юридичну освіту вирішив поставити крапку в питанні з незаконністю вищезгаданого будівництва. Коротко і по-порядку:

Щодо земельних – їх на Микільсько-Слобідській, 7/9 три:

8000000000:66:178:0143 - площею 0.3924 га (ділянка, яка межує з дорогою) – комунальна форма власності

8000000000:66:178:0142 - площею 0.8688 га (ділянка, яка межує з Дніпром) – комунальна форма власності

8000000000:66:178:0086 - площею 1.4892 га (ділянка, яка знаходиться посередині двох ділянок і немає самостійного проїзду) – приватна власність

19.12.2019 року Рішенням Київради № 592/8165 "Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛВ-Холдинг" у поновленні договорів оренди земельних ділянок" забудовник втратив право на користування двома комунальними земельними ділянками 8000000000:66:178:0142 та 8000000000:66:178:0143, остання слугувала проїздом на будівельний майданчик. Надалі громада в рамках місцевої ініціативи включила ці дві земельні ділянки в межі парку "Микільська Слобідка" відповідно до Рішення Київради № 43/9522 від 3 вересня 2020 року. А 31 серпня 2021 року Київрада передала ці ділянки на баланс КО "Київзеленбуд" для створення парку відпочинку "Микільська Слобідка".

Отже, земельна ділянка 8000000000:66:178:0143 через яку забудовник завозить техніку (заїзд на будівництво), рішенням Київради увійшла в межі парку "Микільська Слобідка". Право оренди припинено, ділянка є власністю громади. Тобто забудовник немає права використовувати комунальну ділянку для заїздів. Варто зазначити, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" чітко визначає право орендодавця відмовити орендарю у поновленні договору оренди земельної ділянки. У разі припинення договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Однак, користування земельною ділянкою забудовником для проїзду будівельної техніки свідчить про фактичне самозахоплення землі за що відповідно до ст. 197^-1 Кримінального кодексу України передбачене настання кримінальної відповідальності.

Наразі забудовник намагається оскаржити втрату права оренди двох вищезгаданих земельних ділянок в судовому порядку. Справу слухає Північний апеляційний господарський суд м. Києва в складі колегії суддів: головуючого – Іоннікової І.А. та суддів Тарасенко К.В. та Разіної Т.І. Суддя Іоннікова брала участь в конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, однак вибула з конкурсу, оскільки отримала менший за мінімально допустимий бал за результатами іспиту. Враховуючи бажання головуючої судді рости по кар’єрній сходинці, справа Микільської Слобідки може бути справжнім публічним маркером в її кар’єрі на посаді судді апеляційного господарського суду.

Рішення Київради про відмову у поновленні договору оренди із забудовником є правомірним, оскільки чинний Генеральний план міста Києва визначає цю ділянку як зелену зону загального користування, що легко перевіряється в містобудівному кадастрі міста Києва. А відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території або детальному плану території, забороняється. Відповідно до статей 38, 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, що використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Окрім цього небезпечним і протиправним є планування житлових будинків в межах прибережено-захисної смуги Дніпра. Так, відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України забороняється будівництво в межах 100 м від водойми Дніпра. У забудовника відстань від будівельного майданчика до Дніпра становить менше 60 м, що в свою чергу також є грубим порушенням містобудівного законодавства.

Більше того, відмовити забудовнику в поновлені оренди – це був обов’язок Київради, оскільки забудовник порушив земельне та містобудівне законодавство в частині її цільового використання і міська рада своїм рішенням могла і була зобов’язана прямо це припинити. Окрім цього дані земельні ділянки включаючи приватну ділянку потрапляють в межі пам’ятки ландшафту "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро" (охоронний номер № 2600189). Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" тут забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення. Забудовник намагався оскаржити статус пам’ятки в судовому порядку, а саме в частині включення земельної ділянки, яка розташована на вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 в межі пам’ятки ландшафту, однак забудовнику було відмовлено, рішення набуло законної сили. Тепер в судовому порядку забудовник намагається скасувати Припис № 311/п від 26 квітня 2016 року, яким йому було заборонено проводити будь-які будівельні роботи в межах пам’ятки. Слід зазначити, що вразі скасування цього припису органи охорони культурної спадщини мають право винести новий припис зупинивши будівництво в межах пам’ятки ландшафту.

28 вересня 2021 року я отримав офіційну відповідь від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, де підтверджується функціональне призначення території забудови – зелена зона загального користування та територія вулиць та доріг. Це вчергове розбиває маячню забудовника про те, що приватна власність автоматично означає зміну функціонального призначення. Більш цікава історія з містобудівними умовами та обмеженнями на підставі яких забудовник отримав Дозвіл на будівництво. Виявляється, що їх немає в природі. Вірніше вони були видані, але от що там написано і головне які обмеження встановлені, з’ясувати нереально, оскільки в Департаменті відсутній оригінал цього документу. На той час заступником директора Департамент містобудування та архітектури КМДА був одіозний Андрій Вавриш, він же і очолював містобудівний кадастр, дані в якому "дивним чином" не збереглися. Афера проста як ясний день – видаються містобудівні умови та обмеження з дотриманням містобудівного законодавства відповідно до яких будувати по суті не можна, потім на підставі цього купується Дозвіл на будівництво в ДАБІ. Ну а сам документ зрозуміло "губиться" щоб громада не бачила що там насправді написано, а забудовник показує всім відфотошоплену копію, де все для нього "законно". Дикою тут до речі, є позиція міської влади, яка до останнього не може зайняти адекватну позицію і звернутися з позовом про скасування Дозволу, який було видано по неіснуючим містобудам. Хоча і тут нічого дивного, якщо згадати вплив Столара на міську владу та пана Кличка.

Отже, громаді залишається сподіватися на те, що рано чи пізно верховенство права все ж таки переможе договорянки між владою та будівельною мафією і закон по якому на всіх зобов’язують жити буде виконуватися.

Олег Симороз – громадський діяч, мешканець Микільської Слобідки, представник політичної партії "Народовладдя"