Конституційна реформа - це те що потрібно.

Держава знаходиться в некерованому польоті. Реформи потрібні у всіх сферах нашого життя.

Суспільство, яке не займається вихованням молоді, згодом побачить на вулицях зухвалих підлітків, що лупцюють старих. На шиї суспільства, яке не займається економікою, обов’язково з’явиться ошийник залежності у всьому і перед всім світом.

Суспільство, яке постійно приводить у владу політичних шахраїв, зрадників і злочинців, приречено на повільне вмирання, тому що його нема кому захистити від викликів глобального світу. В таких умовах неможливо перемогти у війні з Росією, підкреслюю, ключове слово: перемогти, а не припинити конфлікт.

Реформи потрібні і всі про це знають, навіть і президенти з депутатами. Але ж, поки на шиї держави та народу висить гиря зі сплаву зради та корупції, поки політична система служитиме родо-клановим інтересам, мріяти про реформи, звісно можна, але ж марно.

Причина всього цього маразму ховається в праві парламенту безвідповідально контролювати виконавчу владу. Саме з цієї причини олігархи скупують цілі фракції. Такого нема ніде, якщо йдеться про розвинуті країни, щоб депутати призначали та звільняли не тільки прем’єр-міністра, а і міністрів та їх заступників. Проте, це право закріплено в нашій Конституції і десятиріччями тримає Україну в стані вакханалії та колективної відповідальності.

Народ, наївно думає, що він обирає Президента, який буде займатися країною і слідкувати за забезпеченням його прав та свобод. Насправді ми обираємо людину, яка взагалі не може нічого вирішити без схвалення парламенту. Факт, який не потрібно доводити.

Доходить до абсурду - Верховний Головнокомандувач не може виконати свій конституційний обов’язок і ввести в країні воєнний стан. І це в умовах коли Росія завоювала Крим і окупувала не малу частину території України. Всі ми пам'ятаємо ганебну історію введення воєнного стану на два місяці у 18-му. З нас сміявся весь світ, а Росія була в екстазі.

Свідомо програшні правила гри, що прописані в чинний Конституції залишають без відповіді головне питання: з кого питати за відсутність реформ, волі до перемоги і знущання з нації? А питати нема з кого.

Ми постійно ховаємо голову в пісок і ведемось на брехню, яка запевняє, що у нас демократія. Доки будемо продовжувати вірити в казку про те, що парламент, який давно вже скуплений кримінальними кланами має право тримати за горло виконавчу владу, до тих пір будемо не жити, а виживати.

І тут не йдеться про форму правління, хай вона буде парламентська чи президентська, головне щоб кожний баран відповідав за свої горіхи.

Нам потрібна конституційна реформа, яка б поставила жорсткі фільтри на підходах до влади і ввела кримінальну відповідальність політиків всіх рівнів за порушення норм Конституції.

Тільки персональна відповідальність, починаючи від депутатів місцевих рад і аж до Президента дасть можливість державі розвиватися, а народу по справжньому контролювати владу. І я на цьому наполягаю!

Може у когось інша думка? Не стримуйте себе, пишіть))

Всіх з  початком трудового тижня, не хворійте!